@mashagrigoreva
Подписаться
MASHAGRIGOREVA
OFFLINE
Світ навиворіт
Дата регистрации: 05 октября 2012 года
Пишу, як живу - просто і нічого не приховуючи, не зображаючи з себе прекрасну принцесу. Всі люди жеруть, серуть, трахаються, в них течуть соплі, коли застудяться, вони відригують, пітніють, збуджуються і трусяться, коли бояться. Хто думає, що все це брутально, грубо, неестетично - той малює квіточки у альбомах.
я вконтакте - http://vk.com/masha_grigoreva
Так, я не ідеальна дівчина.. я не з тих хто буде вішатись на Твою шию…я не з тих, що пишуть постійно смс і дзвонять кожну годину.. я не з тих які кожну хвилину говорять "я кохаю тебе".. не з тих, що малюють рожеві графіті на стіні вконтакті.. але це не означає, що ти мені не потрібен.. це не означає, що я не радію всім твоїм дзвінкам, та смс.. радію.. завжди.. просто я не з тих дівчат які бігать за хлопцями.. я не люблю, і не буду дивитись на інших хлопців якщо ти будиш поряд.. Мені не потрібні подарунки, дрібнички на кожне свято і сопливі зізнання у коханні.. мене тепер не завоюєш красивими словами... я завжди розумітиму Тебе і чекатиму, якщо це буде потрібно…я хочу чекати на Тебе, втомленого..гріти в обіймах, а не бубоніти над душею…Ти будеш для мене найкращим..тільки дай хоч якось зрозуміти це..і не потрібно брехати про кохання..просто скажи мені один раз, але щиро
хм.. я незнаю чи вірити тобі.. хочу повірити в твої слова типу "я кохаю тебе", але боюсь.. старешено боюсь знову розчаруватись в всіх цих стосунках.. знаєш, всі мої лав сторі кінчаються далеко не хеппі ендом, хоча я розкриваюсь на максимум.. але я не винна в тому що теперішнім хлопцям більш до душі повії, а ніж хороші, милі і скромні дівчата.. така вже молодь.. ти відносишся до мене, якось по-особливому, як не відносився ще ніхто.. мені потрібно це. я не хочу тебе втрачати.. будь поряд. посиди зі мною в темряві. нагодуй солодощами та вкрий ковдрою, щоб не змерзла. поговори зі мною.. і навіть якщо закінчаться теми для розмов, ми просто помовчим.. і мовчки зрозумієм один одного.. але ми друзі. лише друзі..нічого більше..хоча.. все залежить від нас..
я скоро помру, порахуй до 100..і моя душа покине цей світ..на моїй могилі не буде хреста..моя могила буде всіма забута..не кажи тільки зараз, що це все не так..так ти принесеш на неї якісь там жалюгідні квіти..але це все тільки на декілька раз..мені буде не боляче, не переживай..всі почуття вже давним давно вбиті зараннє..і тут я не говорю про кохання..тільки стій наді мною, чекай, коли обірветься дихання..ти пам'ятай мою посмішку від вуха до вуха..і чорне волосся, зв'язане стриманно в купу..і вічно для всіх була я мішень - суцільні чорні полоски..ти стій наді мною, дивись як бліднію і як холодними стають мої руки..очі мої, чорніші та глибші за всі океани, як будуть закриватись від мук..ти стій наді мною і свічку тримай..нехай віск капає на груди..скажи все, що відчуваєш..чесно, без всілякої брехні..а потім закопай і забудь