Чай без цукру та дієтичний салат.. життя з тобою в серці, але без тебе за руку…таке гарне кіно.. кіно без сценарію… де люди не грають, а живуть.. живуть те, що вже не перепишиш на папері, та не переграєш знову.. чесно кажучи я ніколи не думала, що все закінчится навіть не розпочавшись.. однієї ночі мої думки були зайняті нашим майбутнім.. там була квартира, машина, наш син і звісно Ми.. Ми - яких уже не буде.. буде Ти і Вона… а Ти і Я вже ніколи.. самотніми холодними вечорами, ти вже не вкриєш пледом, не поцілуєш в ніс і не скажеш про свої почуття, бо не відчуваєш до мене вже нічого.. буде і машина і квартира і син, але вже не в нас, а в тебе.. думаєте чому тільки в нього? тому що не від тебе мені нічого не потрібно.. як би це банально не звучало.. як би тобі пофіг не було б, але своє рішення я не зміню ніколи… хочеться розповісти тобі все, написати про бурі емоцій у моїй душі, про біль, про нові досягнення… і я пишу.. пишу… кладу в конверт, а потім в коробку під ліжко.. стає легше… і кожного дня я надіюсь, що ти прийдеш, дістенеш цю кляту коробку і прочитаєш… вип*єш чашку чаю і розкажеш якую солодку історію про те як хочеш повернути все назад… наївна ти дурепа, подумаєш ти… закохана до безтями відповім я…