коли пройде осінь..за нею пройде життя..опаде листя, посивіє голова..мені захочеться втнути щось таке, чого раніше я ніколи не робила..щось таке не притаманне мені..втнути щось божевільне і відчайдушне..просто тому, що цього прагне моя душа..і я встану з ліжка зовсім холодна, тому, що тепла в мені вже не залишилось..і я відкрию двері, що виходять в сад..там колись бавились мої внуки, а зараз лише павутиння, тому, що мене не люблять та й зрештою, не приходять в гості..і я стряхну пилюку зі старого обшарпаного крісла, яке мені привезли друзі на новосілля, коли в мене були друзі..коли в мене були друзі?..і візьму на коліна грубезний яблотелефон, приєднаю колонки..а що?..вже не новий..і включу "They Don't Care About Us" на повну гучність..ох цей Майкл Джексон..кайф... .знову бабку клємануло - подумають сусіди А..наплювати..