кіца

Невже ти не розумієш як мені боляче? невже так і не витягнеш мене з цієї прірви? я прошу тебе, будь ласка

Я не боюсь чувствовать, я боюсь утонуть в чувствах. Я не боюсь физической боли, я боюсь душевной.Я не боюсь любить, я боюсь быть ненужной.Я не боюсь умереть, я боюсь остаться без тех, кого так сильно люблю.

Знаєш, ти був одним з найкращих мометів мого життя, ти був мені і другом, і хлопцем і татом."ніхто мене не буде любити сильніше, ніж ти" цю фразу я чула від тебе, і тобі хочу сказати теж саме.ніхто мене не розумів мене краще, ніж ти. ніхто так не підтримував. ніхто так не переживав, не піклувався. невже я більше зовсім тобі не потрібна? невже ти ні каплі не хочеш повернути те, що колись було? ніяк досі не можу повірити в це. ще досі жахливо ненавиджу себе, за свою поведінку. мені теж набридли ці соплі, жахливо набридли. але це востаннє, я обіцяю.обіцяю, що буду старатись обходити без цього. обіцяю, що постараюсь зникнути з твого життя. назавжди.

а і ще одне, я скучила.

якось все на кучу, в голові каша, і на навчання місця там зовсім немає.

P.S. Видужуй! І бережи себе.

читаю це все, аж самій противно за ці соплі, фу

мені потрібен той, хто буде підтримувати мене, подвоювати мою радість і розділяти горе, піклуватись, переживати, піднімати настрій, захищати, балувати і сварити, і просто завжди буде поряд.мені так потрібен ТИ!

Я так довго цього чекала.

але щось не відчуваю себе щасливою.