иллюзия реальности

или это вечер такой, или я не знаю, что со мной.

опять. мысли повились в моей голове. и мысли, как обычно. я опять за старое. опять сорвалась, хотя до этого нормально держалась.

опять я ощущаю своё одиночество и ненужность. и я не знаю, чем это вызвано.

я уже соскучилась по нему. ужасно соскучилась. но я понимаю, что он не может быть каждую минуту со мной, как и я с ним. у меня опять вечер, и мысли относительно наших отношений. и опять я их не могу никому высказать, потому что их впитают в себя именно так, как я скажу, и всё полетит по пизде. мне нужно, чтобы отрицали все мои мысли такого рода.

я опять сорвалась. у меня болит голова и гудут ноги.

ностальгия по Тёме. мы чейчас переписываемся. и мне как-то спокойней. опять то ощущение, когда я могла ему расказать абсолютно обо всём. и он понимал и слушал. он всегда был из "тех" людей. точнее он всегда был "тем" человеком.

мне почему-то хочется плакать. я не знаю, почему. это я. изнутри тоскливо и розрывает. что опять за херня?

чёрт.

аргх, який же зараз дікій бетхерд!!

по-перше, ти завжди кіпішуєш! сука! я ненавиджу кіпіш. через це і у мене зараз настрій в пізду полетів, бо твою ідею як завжди ніхто не підтримав, і оце таке відчуття, яке було неодноразово. всім срать. точніше всі хочуть шоб було, не роблячи при цьому нічого. да, не договорились. про таке нада вживу або по тел. або по конференції, але БЕЗ СРАЧА. поговорить, рішить, зібратись, купить, поїхать. і все. нахуя кіпішовать????

по-друге. навіть у цій ситуації я думааю про себе. зараз мене має повністю поглощать ідея пікніка, бо це важливо для тебе, АЛЕ Я ДУМАЮ ПРО СВОЄ. і взагалі мене дратує, що раз це важливо для тебе - то важливо і для мене.

по-третє. ЯК ЖЕ Я СУКА РЕВНУЮ. ЦЕ НЕ ПЕРЕДАТИ СЛОВАМИ. УЖЕ. моя голова забита лише тобою.

по-четверте. добраніч.

именно твои прикосновения. и руки\пальцы. от этого прёт больше, чем от поцелуев.

держи меня за руку. обнимай меня.

порыдать?

почему бы и да

я буду именно такой женой, как из "господин никто", когда она была психически больная, а он всё время ухаживал за ней.

сейчас чувствую именно так.

Любовь — разновидность случайности. Население прибивает друг к другу, и два человека как-то встречаются. Можешь сказать, что любишь некую женщину, но ведь есть и такая, которую любил бы гораздо сильнее, а ты с ней и не виделся ни разу.

Чарльз Буковски

З. КОЖНИМ.ГРЬОБАНИМ.РАЗОМ.ТИ.ВСЕ.ДАЛІ.І.ДАЛІ.ВІД.МЕНЕ.

ОК.

ЙДИ.!

ЯК.Я.МОГЛА.НЕ.ПОМІТИТИ.ЦЬОГО.РАНІШЕ

СУУУУУУУУУУКААААААААА

МОЇ ФОРМИ ДЛЯ ВИПІЧОК МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ В МІКРОХВИЛЬОВІЙ ПЕЧІ

ААААААААААРГХ

СКІЛЬКИ ЧАСУ ВТРАЧЕНО ЧЕРЕЗ ЦЕ!!! ПІВ РОКУ, Я Б ПІВ РОКУ МОГЛА ПЕКТИ УСЕЕЕЕ

СУУУУУУУУУКАААААААА

ЗЛААА НА СЕБЕ! НУ ЯК!! ЯЯКККК?????

это когда тебя рвёт на части.

с одной стороны приятно, что так было. но с другой - зачем. я не люблю такого.

а вот твои руки. остановите время. я бы вечно их держала. я не знаю, что это.

чуства? о них бессмысленно что-либо говорить. я соскучилась.

ух ти.

говорю, що для мене немає місця в світі, що де б я не була - мені не зручно і не комфортно. потім переглядаю сайт, де розказано про номінацію "Оскар". знаходжу на ньому нову для себе актрису, жінку Джастіна Тімберлейка (я вже бачила з нею фільми, але не думала, хто вона і що вона). переходжу до її фільмографії, там потрапляю на фільм, що вийшов у 2013 році "The truth about Emanuel". Там ще грає улюблена Кая. гружу його. він є лише з субтитрами, але нічого. вмикаю, і через три хвилини там звучить така фраза: "в мире не нашлось места для меня."

случайности не случайны. я знаю, що це доля.

веду себе як останній скот - всі "друзі" зі мною.

у мене в житті все налагоюджується і стає чудово - хей, Настя, діка нахуй.

заєбісь, чо уж там.

о ні.

ти не знаєш, як мені було. і що то за стан.

і не тиждень. не два. місяцями.

є слова.

набрать бы тебя сейчас

чтобы ты приехал

и мы потрахались

ух

ділєма: худіть і втрачати сісєчькі, чи залишати таку фігуру і просто підкачувати тіло.

яких зустрічей хочуть від мене мої "друзі", якщо навіть рідний батько зрощумів, що добиватись їх від мене - марна справа.