иллюзия реальности

"настя пока: **да" (с)

кинуло в жар. це піздєц. так Паша зі мной попрощався. любий мій, я тобі тоді черепушку роздробить хотіла.

"ха-ха. смєшно."

фу. до слёз обидно.

хотя я тебя не держу.

#np Fleur - неверная жена

йооооооооооу, привееет, я твоя парень, и мне поебать, как ты и что ты

я хочу класть на тебя хуй и общаться с твоей лучшей подругой, потому что мы друзяшки. пам пам пам

- Насть, зачем?
- надоело. захотелось. тебе не нравится?
- непривычно просто. была одна рыжая, было круто.
- хах. зато сейчас у меня появилась душа.
- нет, Насть, раз покрасившись в рыжий, ты навсегда её потеряла (с) Игорь

а я больше не розрешаю занимать тебе такое место в моей жизни.

как и тебе.

вы самые дорогие люди, но вы делаете безумно больно.

и если не воспринимаете меня на должном уровне - идите нахуй.

Н.А.Х.У.Й.

ахереть поддержка. я тебе сказала то, что мне важко, а ты сказал "держи это в себе". спасибо, да. парень.

я знаю, что я не важна тебе. и я не твоя. и ты не мой. ты опять был прав. у нас "взаимовыгода". вот и все. все, как с Пашей. только теперь не на физичиском, а на моральном уровне. опять моё прошлое.

это чувствуется.

и последнее. то, о чем когда-то думала и говорила.

я вижу твой взгляд, я знаю, как тебе с ней. не ври.

она в сотни, тысячи раз лучше. худее, красивее, интересней, раскование. она творческая и такая вся прелестная. тогда что ты делаешь со мной? мне кажется, ты мог бы в неё влюбиться. мне кажется, скоро ты так и сделаешь. если не сейчас. меня это убивает. вот что ты должен, но не хочешь, знать.

думала, думала, думала о тебе, пока не стало всё равно на эти мысли, пока не забыла их.

мне тяжело подпускать кого-либо к себе. а в тебе я ещё настолько неуверенна, что я боюсь. боюсь, что ты не поймешь меня, что я тебе перенравлюсь, что узнай ты истинные мои мысли, всё уйдет.

сегодня на психологии ответ был "потому что человек считает себя недостойным любви другого". и, чёрт возьми, да!! вот поэтому мне и нужна поддержка, твоя поддержка. моя самооценка на дне, опять. а с тобой мне нужно её держать, чтобы ты был рядом.

я не хочу, чтобы ты так думала, но я, походу, херовая девушка. верь, что это не так. и это так не будет.

мне ли это?

знаешь, я ведь тоже не "girl, you*re looking for". опять же.

да, я часто о тебе думаю, у тебя есть отличные качества, которые мне нравятся. больше всего мне нравится то ложное, как ты относился ко мне, как то, чтобы я не говорила, не меняло твоего отношения. ты был убежден в том, что я - удивительная.

знаешь, ты заставлял чувствовать меня девушкой, красивой, желанной, нужной. ты придавал мне сил и старался помочь.

НО Я НЕ МОГУ ПРИНЯТЬ МЫСЛЬ, ЧТО Я НЕ ЕДИНСТВЕННАЯ! это твой способ общения, ты всем такое говоришь, всем так помогаешь.

тебе не важна ни внешность, ни фигура (!) (точнее ты так показываешь, я не знаю, как на самом деле), ты открывал меня, а я была не против.

но твой статус правда, если он ко мне. не путайся больше. и я твою жизнь не попутаю.

я боюсь, что мы слишком разные.

я боюсь, что ты не поймешь меня.

сейчас как никогда понимаю, что о самой минимальной влюбленности нечего даже и говорить. симпатия, не больше.

не строю себе воздушных замков и всего такого

просто пофиг или же немножно повзрослела?

знаєш, я не розумію такої твоєї реакції. ти не був закоханий у мене, щоб так реагувати, ти не мав до мене нічого окрім симпатії. ти так же тримав руки Соні і казав їй подібні слова.

невже фраза "я хочу видеть тебя рядом с собой" щось означала? мені здається, я для тебе була лише варіантом, ще однією "спробую"

якщо не було почуттів, то чому ти так реагуєш, коли дізнаєшся, що я з ним? і чому так різко змінив до мене ставлення?

не варто було мені снитись. але ті слова мені було приємно чути.

думаю, що на цьому все.

бувай.

что за странное состояние?

привет, ночная доза мыслей.

шрам могут заживать, знаешь. нет, они остаются на теле, но не более. зажившая рана, которая навсегда украшает\портит твое тело. он есть. и всё. тебе от него ни гарячо, ни холодно. бред я написала, полный бред. и это даже не то, что я думаю. ломаная мысль.

опять круг, опять мысли, опять осознание чего-то, желание\не желание изменить. я думаю о том, что не ощущаю любви. ни по отношению к другим, (иными словами, что я люблю), ни того, что любят меня.

странно, что это относится как бы к самым дорогим. со временем всё меняется.

треба лягати спати, щоб не думати, щоб не робити собі ще гірше. але раптом оце тікання - тікання від основного, актуального. маю на увазі, раптом те, що я якби собі видумую - реальність

спочатку дозволяю людині все, потім вона звикає до цього, а мені стає гірше. я думала, якщо робити щось хороше - тебе не забуватимуть щиро. хоча, знову ж таки, можливо просто видумую.

хоча яке видумую? людям, яким я маю бути небайдужа, я навіть не можу розповісти про свій стан, про свої істинні думки. я не можу сказати "О, я зараз плачу" або "зараз я не відчуваю любові. взагалі". боюся нав*язуватися сама і нав*язувати свої думки, емоції, почуття. хоча тоді, коли я була наглою і самозакохано себе вела - все було чудово.

не запитую тільки через те, що не впевнена, що хочу знати відповідь.

це хвилинні думки і вони мають пройти.

я хочу бути потрібною і взаємно кохати.

треба дозволити, щоб мене любили.

а ще мені соромно їсти при тобі. серйозно. дуже соромно.

от так і трапляється, що в кінці кінців усе, що ти можеш - вести діалог сам з собою.

я б хотіла, аби тобі було цікаво.

не хочу, щоб повторювалась історія як з Пашою.

все. менше видумувати і думати. болить голова, апатія, яка кричить про те, що треба боротися. я сильна, я зможу.

надобраніч.

всё равно я, блять, смогу. те 9 дней не дают мне покоя. сука. всего 9 дней бега и маложрания и я похудала на 5 кг. я точгда была 49-51 кг. ааааааааааа. и я верну это. я смогу. не смотря на то, есть ли у меня поддержка или нет.

я делаю это не для себя, ибо для себя мне похуй. а для тебя. "хочешь - соответсвуй." я помню. я хочу быть самой худой сучкой, которую ты когда-либо видел. хотя твоя бывшая это кость, обтянутая кожей. блять

ну всё равно. будет тот момент, когда ты скажешь мне, что я худая. я услышу эти слова от тебя. и очень даже скоро. потому что я смогу. и идите в пизду все. особенно мои мысли.

а ещё нужно пить меньше кофе. дадада. тошнит от него и в роте ощущение, будто бы коты нассали. фу.

хочу к тебе на кровать. ну, и всё такое.

боюсь за Соню. ойой.

завтра школа. ОСТАЁТСЯ (М) УЧИТЬСЯ ТОЛЬКО 2 МЕСЯЦА. даааааааааааааааааааа. и всё. скорее бы они прошли.

в пизду всех, нахуй вся, я сегодня злая. и притом у меня даже не пмс!

что за хуйня? да похуй

споки ноки, мудаки

быть для тебя мурашками по коже

по мыслям

по губам.

самым сакральным твоим

домом

строить с тобой виг-вам

вспоминать поминутно

улыбки

фразы

глаза

убегать в своих мыслях

за океаны

там,

где гроза.

чтобы ты защищал

и спасал

от себя самого

убивая улыбкой

режа по телу ней

актёр моего немого кино.

снято.

терпеть не могу фразу "мы в ответе за тех, кого приручили", если она относится к людям.

бред это. люди сами приручают себя к кому-то, это только от них зависит, будут ли они ждать человека и скулить по нему. человек сам решает, будет ли его существование зависить от других.

и что вообще значит "приручили"? как можно приручить того, кто не хочет быть зависим от кого-то? это как говорить слепому "смотри".

ВСЁ ПОЛНОСТЬЮ ЗАВИСИТ ОТ САМОГО ЧЕЛОВЕКА.

так что нелепо эту фразу применять к людям. вы же не беспомощные существа. (большинтсво из вас). думайте своей головой и помните о последствиях.

ці два дні такі хороші. *-*

вчора, 25.03., поїхала до Жені. вперше так страшно були. ск, пмс почались. збс просто % ну то таке. приїхала, вперше поїздивши на 33. він мене зустрів, сказав, що я гарна *-* прийшли додому. у нього дуже сподобалось. спочатку не знала, що робити. а потім якось само собою. добре з ним. фільм дивились. такий упоротий, але такий веселий. "Похмельные игры". після фільму взагалі шикарно було. звісно, не без якихось погрішностей, викликаних моєю недосвідчіністю, але все ніби добре пройшло.

Жені на час потрібно було йти на тренування, я провела його і зустрілась з Натою. по приїді в Геранімовку - ще з її Сірьожой. так рада за них. і за себе, тьху-тьху
приїхала додому, зірвалась, бо були гості. насправді ж, бо була і сама не проти. взбісила награність тьолочок, що сиділи там.

настрій був дно, написала Тьому Анастасьєву. попереписувались. він зрозумів мене і допоміг. все ж таки його не вистачало і я сумувала. але. чи не але. не знаю.

далі почалося найцікавіше, бо майже ніч. мене попустило стосовно думок. і я врубила на все аудіо Іри. а там були Антитіла - смотри в меня в упор. ох же як вставило.!! і тут мене понесло, давай орати, танцювати, сидячі на стільці, дригатись. кришу рвало, одним словом. Женя запропонував знову приїхати до нього. домовились на 11. а потім я вирішила не спати всю ніч, і домовились, що приїду о 9.

ніч видалася чудовою: я подивилась Аладіна, Рапунцель:заплутану історію. потім, десь о 4:40 лягла в ліжко. сонце мало через годину сходити. послухала трішки музики, потім прийшов кіт, влігся на мене. я його гладила. далі він пішов а вікно, а я спостерігала за тим, як небо змінює свій колір, птахи співають, інколи їздять машини і місто прокидається. *-* о 6 встала на пробіжку: спочатку було важко, далі- норм. завтра також встану. скучила за цим. до речі, вставати о 6 чи не спати всю ніч - тру.

прийшла після пробіжки. само собою, оцім хождінням туди-сюди не дала мамі поспати.

приїхала до Жені. і знову потрапила в казку. я не думала тоді. у мене не було оціх моїх паранаідальних шизофрінічних думок. мені було добре.

подивились нігерський фільм. крутющий! насміялась і нафукалась так. лежала в його обіймах, цілувались, під час фільму - не так. а от уже після. аааа. кааайф. обожнюю, коли фільм кінчається, мабуть, цього і жду найбільше :D а ще я не знаю чого, але мене впирає, коли його комп вимикається сам.

поняшились, а потім лягли спати разом, бо не виспались. І Я СУКА ЗАСНУЛА. для мене це такий шок, здивування!! я не сплю в квартирах інших, тим паче, у Жені. я навіть не вписках не спала всю ніч! а тут заснула. при тому що перед цим 3-4 рази поринала в дрімоту, але казала собі прокинутись. а тут заснула! я ще не настільки можу дати собі свободу, щоб спати в нього дома. я боюсь, що це буде якось негарно виглядіти. не можу відпустити якусь опору\контроль\свідомість у своїй голові. АЛЕ Я СПАЛА. а потім прокинулась від того, що він мене поцілував у шию. якби ж щоранку так прокидатись *-* далі ми дивились фоточки на його компі. Я ОБОЖНЮЮ ЙОГО, СУКА. ААААААА. А ЩЕ Ж ЯКІ У НЬОГО ХУДІ КОЛИШНІ БУЛИ. АААААААААААААААААААААААААААА. ТАМ У НЕЇ ТАКА ДИРКА МІЖ БЕДРАМИ, ЯК ВАГІНА 40ЛЄТНЬОЙ ШЛЮХИИИ! АААА

потім говорили. цілувались. я, після того, як прокинулась, була тупо в кумарі, але після того, як з*їла жвачку - попустило.

А ЩЕ МЕНЕ ПОСТІЙНО НАПРЯГАВ МІЙ ЖИВІТ. СУКА. ЯКОГО ХУЯ. ЦЕ ТАК ВСЕ ПОРТИЛО КАРТІНУ. ОЦЕ БУРЧАНІЄ ОТ ВОДИ. СУУУУУУУУКААААА. ДІКІЙ АРГХ

а потім ще дивились один фільм. "Борат" чи якось так. ОХИ Ж НАРКОМАНІЯ.

і після знову тітри. уууух.

У МЕНЕ ДОХУЯ ДУМОК. В ПЕРЕМІШКУ. ТАКИЙ ХАОС В ГОЛОВІ. СУУУКААА.