I'll destroy you
больше рока.
больше рока.
Пастораль ХХ сторіччя
Як їх зносили з поля!
Набрякли від крові рядна.
Троє їх, пастушків. Павло, Сашко і Степан.
Розбирали гранату. І ніяка в житті Аріадна
вже не виведе з горя отих матерів.
А степам
будуть груди пекти ті залишені в полі гранати,
те покиддя війни на грузьких слідах череди.
Отакі вони хлопці, кирпаті сільські аргонавти,
голуб'ята, анциболи, хоч не роди!
Їх рвонуло навідліг. І бризнуло кров'ю в багаття.
І несли їх діди, яким не хотілося жить.
Під горю стояла вагітна, як поле, мати.
І кричала та мати:
– Хоч личко його покажіть!
Личка вже не було. Кісточками, омитими кров'ю,
осміхалася шия з худеньких дитячих ключиць.
Гарні діти були. Козацького доброго крою.
Коли зносили їх, навіть сонце упало ниць.
Вечір був. І цвіли під вікнами мальви.
Попід руки держала отих матерів рідня.
А одна розродилась, і стала ушосте – мати.
А один був живий. Він умер наступного дня.
ты даже не представляешь, сколько мысленно я уже придумала наших встреч.
я скучаю, мне не хватает наших разговоров, мне не хватает твоих рук.
мне просто жаль. мне жаль, что все так.
мне жаль, что я была не понятой тобой.
И я так хочу попросить прощение, за все.
Но я могу писать это все только здесь.
Юхууууу Деймон опять плохой.
о.да.
ДВ приобретает снова краски.
К двадцати пяти я, наверное, стану злой и спокойной. Не буду радоваться каждой мелочи, скучать за кем-то, плакать на эмоция.
С тобой, я всегда как будто под кайфом. Я против наркотиков, но если ты наркоманка, я - за.
Ты шлюха вокзальная, святая кормилица
Живая вода, беспощадная виселица
Избегайте тех, кто старается подорвать вашу веру в себя. Великий человек, наоборот, внушает чувство, что вы можете стать великим.
Марк Твен
Я погибаю, как тот цветок, что у меня на окне. Мои руки, как его листья, опущены. А основа просто устала от боли.
я сравниваю себя с цветком, уу. да, все очень плохо.
Кому-то дано превращать воду в вино, а кому-то только
Кислород - в углекислый газ и пищу - в говно.
Самые популярные посты