Это просто Вьюи блог

в моїх словах було море брехні, й декілька затонулих кораблів правди,
львів, в твоїх руках лежала найгарніша дівчина на землі,
а в думках - вона гола стояла в ванній.
твій язик - це як ніж, що різав мене на шматки і доводив до порогу болі,
цей звук, що виривався мов собачий крик, після того як наступили на хвіст ногою.

у мене тут три чашки недопитої кави
та десять недопалків в абсолютно новій попільничці.
й здається, що все навколо суцільні облави,
хтось лізе в життя, забувши про рукавички…

у мене тут справи, що чекають на вирок,
не днями - роками носились в душевних хащах.
і наші стосунки чомусь позначала пунктиром
й ховала до папки "труна для пропащих".

у мене тут місяць не місяць - коханець
та тільки ночами смакую із ним я свободу,
ти ж - нікчема, нещасний вигнанець,
мобільний стертий, кінці у воду.

часом фрази печуть ще гірше ніж плавлене олово
і вже не врятує «вибач, я не хотів».
перед тим, як сказати слово –
пережуй його сім разів.

не пускають в душу, не залазьте в вікна.
не хочуть, щоб "разом", не ставте законів.
не поріжте серце своє об шибки
кимось давно розбитих балконів.

цей холод всередині не лікує липень / крики вночі.
кажу собі:
- не здавайся, рідна, мовчи.
вдягаюcь. кеди, сумка, беру ключі -
мої демони точать кігті, шкребутся в двері.
я ступаю за край / за лінію / за поріг,
ніч тремтячим туманом стелиться біля ніг.
поки пам'ять пустих підворотень
ховає
чийсь істеричний сміх.
переживаю сезонний відчай,
переживаю всіх.
мертву ніжність ношу в
утробі,
кутаюсь в стильне манто.
чорні пустоти в районі ребер не залатав ніхто.

його дотики занадто дешеві.
ділити його з усіма - давно не тортури.
любове, якщо ти вже на панелі,
то, будь ласка, надавай послуги елітної курви.

людям все одно, що у тебе на душі.
їм важливіше знати скільки ти важиш і з ким спиш.

не будь цукром, а будь чаєм.
не розчиняйся, а розчиняй.

зараз без двох хвилин перша,
і я увімкнула грін дей. та
«вейк мі ап, вен септембер ендс»
зараз звучить у моїх вухах.
цікаво, а ти пам’ятаєш
той теплий жовтень, коли ми ще
були разом?
правильно, нічого й згадувати.
польські короткометражки,
книжки, музика – ділилось на два.
тобто на двох. тобто, на нас.
значить і світ був тільки нашим.
отже нас було лиш двоє в цілому
клятому світі загадок і образ.
вже пора змінити запальничку,
не горить же, сука. прикурити нічим.
в моїх віршах ліричні герої
завжди помирають, знаєш.
а тобі я зроблю виняток.

хлопче, пора у собі щось змінювати.
для початку прибрати б той безлад
в голові і кімнаті. бо якось лячно
пускати іще когось в думки і домівку.
завари собі чаю. кидай із цією травою.
візьми вже цигарку, так начебто краще.
піди, поїдь кудись. і у решті – решт
зникни. аби лиш тут не …
зникни.

тримай мої руки найміцніше як тільки можеш.
стискай мої легені.
ламай ребра.
стирай мене в порох.
роби мені боляче навіть коли пручаюсь.
роби мене природньою.
здирай з мене простирадла.
вкривай мене собою.
дихай мені у шию.
шторми мене своїми питаннями.
мороч мою голову.
стирай мене в порох.
я відповім подихом.
я відповім чистими скатертинами.
гарячим обідом.
та дівчинкою,
що народиться років за шість.

знаєш, я все зважила, і все врахувала,
я роками грала в перегони з тобою,
а тепер офіційно заявляю, що програла.

ось тобі я, і все що зі мною в комплекті:
чорнильна ручка, кеди старі потерті,
пів-серця, що б’ється завжди з перебоями,
і стержень кривий з пробоїнами.

забирай це все і бережи як військові трофеї,
а зрештою, роби з цим усе що тобі заманеться,
ближче до півночі до мене прийшла свідомість,
краще ж програти тобі, ніж іти проти серця.

у стосунках найгірше, коли третій - не зайвий, а необхідний.

а вона перша хто цілувала та гладила
твоє обличчя всю ніч,
а не як інші, отримавши достатньо оргазмів,
казали:
— добраніч.

і поцілунки ці були не такі як у всіх,
і вона ніколи не бажала тобіі доброї ночі,
на ніч для тебе був її сміх,
а кожного ранку вона казала
— доброго ранку, коханий
і так красиво сміялась.

так не говорив ніхто з тих, що інші,
її порівнювати з ними навіть не слід,
в неї серце і тіло настільки теплі,
що ти собі пальці та губи обпік.

коли ти хотів визначити її тип,
не зміг її віднести ні до кого, з інших,
кому казав «кохаю», «буду поряд»,
бо вона така, що міняє мій світогляд.

я знову тобою хворію.
я знову забилась у клятий куток.
це схоже на грип або пневмонію
та трусить лише при тобі клятий шок.

можливо ти знаєш ліки,
які допоможуть мені при симптомах.
я погано сплю думаю про тебе настільки,
що зводить тіло в конвульсіях і судомах.

можливо щось з цього у тебе є?
ціанід або простий аспірин?
ти знаєш я сохну і серце у мене гниє
і до всього цього намалювався він.

на підборах, неначе на троні.