29 марта 2015 года в29.03.2015 12:56 24 0 10 1

часом запитуєш, як я, чи не зневірилась, чи є ще у мене мета.
" аякже, - кажу, - ще й яка". і намагаюся посміхнутися.
я цілісінькими днями сплю, дивлюся фільми і гладжу кота,
пожадливо п'ю твій улюблений чай, намагаючись захлинутися.

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

YANAKOPACH — Это просто Вьюи блог

21

і насправді не мають значення всі обіцянки та залишені виклики. мені б тебе частіше бачити, мені б тебе навчитись любити… по к...

21

може, колись ти станеш таким, як хочеш: вийдеш за межі власної зони комфорту, пустиш у хід всі свої карти і звивини, і нарешті знайдеш...

23

ти тікай звідусіль, моя святосте, все не те. надто терпко тут, краще зріж мене, розітни. я занадто пустельна, аби уриватись в сни, я з...

21

і їсти тебе, забувши про кожне свято, бо ж ти непристойно святий, як на сіре місто. і я, така (само) закохана в егоїста, диктую собі, ...

21

тільки крок і побачиш, що буде! не наближайся, між нами щось інфіковане, щось токсичне. мене нудить від сірих послідовних буднів і ві...

23

твоя любов міцна така, що аж чорна. вугіллям розтерта, випалена і п'яна. не підходь до мене ще ближче. не вдихай життя мені в горло. ...