цей холод всередині не лікує липень / крики вночі. кажу собі: - не здавайся, рідна, мовчи. вдягаюcь. кеди, сумка, беру ключі - мої демони точать кігті, шкребутся в двері. я ступаю за край / за лінію / за поріг, ніч тремтячим туманом стелиться біля ніг. поки пам'ять пустих підворотень ховає чийсь істеричний сміх. переживаю сезонний відчай, переживаю всіх. мертву ніжність ношу в утробі, кутаюсь в стильне манто. чорні пустоти в районі ребер не залатав ніхто.