жодної нормальної думки в голові.

Кожного дня ми залежимо від когось. То від обставин, то від людей.

Больше всего я хочу прийти к тебе и лечь рядом. И знать, что у нас есть завтра.

Мацуо Монро. Научи меня умирать

я загубилась у часі.

зібрались з дівчатками поговорити за наше проживання. дійшли висновку, що нас найобують. справді, власники будинків - нагліють. тепер всі разом хочем виселятись:З

ноу коментс.

я побачила ідеального хлопця ззовні і він живе в Луцьку:З

кінець вихідним.
що я встигла зробити за дві дні?
NOTHING.
я ж знала, що треба вивчити багато всього, а в результаті написали лише тільки англ. на завтра.
радує хоч, що тиждень в нас не важкий.
швидко пролетять 5 днів і в п'ятницю я поїду додому.
нарешті побачу всіх своїх:З
все ж хоч відстань і невелика, але я встигаю заскучати за всіма.
телефонні розмови, та й смс зовсім не те, що ти можеш відчути при зустрічі.
я рада, що маю до кого повертатись в рідне місто.
надіюсь, що час пролетить дуже швидко і вже скоро я буду слухати улюблену "Бумбокс - Happy End" в напрямку до Луцька♥