@rooutine
ROOUTINE
OFFLINE

Born to Die

Дата регистрации: 13 ноября 2011 года

Ira, 17 р.
http://vk.com/id59012949 http://ask.fm/irabrechko Інтереси: фотографія Музика: Indie Rock, Реп(Хип-хоп), Dance, Electronic Фільми: Комедія, Ужаси Цитати: Если Вы хотите иметь то, что никогда не имели, - начните делать то, что никогда не делали. (Ричард Бах) Мы редко говорим людям что любим их, а если говорим то уже поздно. " В жизни вторых таймов не будет" из к/ф "Выкрутасы"

Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами, ти, мій бідний, зів'ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя? О, я знала ще інше життя, повне якогось різкого, пройнятого жалем і тугою щастя, що палило мене, і мучило, і заставляло заламувати руки і битись, битись об землю в дикому бажанні загинути, зникнути з сього світу, де щастя і горе так божевільно сплелись… А потім і щастя, і горе обірвались так раптом, як дитяче ридання, і я побачила тебе. Я бачила тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер я пішла до тебе всею душею, як сплакана дитина іде в обійми того, хто її жалує. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого, що між нами не було і спогаду про поцілунки, о, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків! Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе. Все, що мене томить, все, що мене мучить, я знаю, ти здіймеш своєю тонкою, тремтячою рукою, вона тремтить, як струна, - все, що тьмарить мені душу, ти проженеш променем твоїх блискучих очей, - ох, у тривких до життя людей таких очей не буває! Се очі з іншої країни… Мій друже, мій друже, нащо твої листи так пахнуть, як зів'ялі троянди? Мій друже, мій друже, чому ж я не можу, коли так, облити рук твоїх, рук твоїх, що, мов струни, тремтять, своїми гарячими слізьми? Мій друже, мій друже, невже я одинока згину? О візьми мене з собою, і нехай над нами в'януть білі троянди! Візьми мене з собою. Ти, може, маєш яку іншу мрію, де мене немає? О, дорогий мій! Я створю тобі світ, новий світ нової мрії. Я ж для тебе почала нову мрію життя, я для тебе вмерла і воскресла. Візьми мене з собою. Я так боюся жити! Ціною нових молодощів і то я не хочу життя. Візьми, візьми мене з собою, ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і згубимось обоє помалу, вдалині. А на тім місці, де ми були в житті, нехай троянди в'януть, в'януть і пахнуть, як твої любі листи, мій друже… Крізь темряву у простір я простягаю руки до тебе: візьми, візьми мене з собою, се буде мій рятунок. О, рятуй мене, любий! І нехай в'януть білі й рожеві, червоні й блакитні троянди. 7.ХІ 1900 Леся Українка

не звикати до болю
не шукати у собі провин
не ходити по лезу у пошуках адреналіну
залишатися голим
за сотнями вбраних спин
зберігаючи біль як останню свою провину

залишатись убогим і темним аж до кінця
спокушатись відважно хіба лише тим що зневажене
і вбивати у собі вічноживого мерця
що за мене тримає кермо й натискає на важелі

не звикати до болю бо це наркотик важкий –
жити бажано просто а можна і радісно кажуть
не звикати до бога – а хто взагалі він такий?
що він має насправді окрім неперервного стажу?

не чекати не ждати не вірити тисячам правд –
знаєш – це не рецепти потрапити якось на небо
це мій спосіб тривати: не кидати скінчених справ
не зникати нікуди й ніяк не звикати до тебе

© Іздрик



Погода робить наш день…ще й як!
Коли ти йдеш зі своїм мотлохом у голові, ще навіть не повністю відкривши очі, поспішаєш виконати увесь список справ, то день точно не буде хорошим.
Але погода може принести нам насолоду, можливість зігрітися ранковим сонцем,
відчути запах весни, посмакувати теплим ніжним повітрям.
Такий ранок був сьогодні, просто на N небі від щастя, цінуйте таку мінливу погоду.

так добре бути з тобою, але водночас без тебе.
напевно це саме те почуття, якого мені не вистачало.
бо незважаючи на усі твої мінуси, ти для мене став одним загальним плюсиком.
яскравим, добрим, щирим…саме таким я тебе запам'ятала.

інколи важливо просто існувати для когось, навіть якщо хтось цього не знає.
вірю, що кожнаа людина має пару, частину, має свою рідну душу у цьому світі.

ти напевно ніколи про це не дізнаєшся.
я ж бо не люблю комусь доносити про найпотаємніше.про те, як хочеться посміхатись, зустрічаючи тебе, про те, як хочеться літати, подалі від цього міста, як хочеться, обіймати тебе…або просто чути.
насправді, це прекрасно любити. це змушує тебе змінюватись, працювати над собою, це змушує тебе жити по-іншому.
бо завжди має бути хтось поруч. у мене це ж сталось.
і зараз я розумію, що це точно те почуття, бо я любитиму тебе таємно і мені уже цього буде вдосталь. любов починається там, де зникає захоплення.

Згадала про блог.
Не писала сюди стільки часу, що й важко згадати.
Зараз відчуваю, що мені є про, що розказати, про, що помовчати.
Усередині якийсь симбіоз всього…думки, переживання, злість, байдужість, почуття..
це схоже на вулкан, виверження якого от-от відбудеться.

сидиш собі в кімнаті, стіни і ти.
є що сказати, але немає кому.

після цього переосмислюєш усе та усіх.
і на якому щаблі ти знаходишся у цій соціальній піраміді?

ти так часто посміхаєшся цієї осені..здається, що у твоїх очах палає вогонь. того тепла вистачає на двох. знаєш, а ти даруєш любов. її вистачає на тебе і мене. навіть холод що з кожним днем сильнішає зникає…коли ти є. ти з'явився у моєму житті, так раптово..несподівано але ж залишився.
ти поруч…завжди.ти змінив щось у мені, настільки наскільки я не хотіла змінюватись. і за це хочеться подякувати. ти любив усе. ти любиш і досі. навіть коли немає за що любити. ти терпиш. і як лише в тебе вистачає на це сил.
ти потрібний. біля тебе так тепло. так спокійно. цей спокій відчувається. саме сьогодні. саме цієї холодної осені. біля тебе так тепло. ти грієш холодні пальці, що німіють при кожному твоєму дотику.
ти добрий. в тобі так багато щирості. ти милий..і найбільше мені б не хотілось, щоб тобі було боляче. а що крім болю я можу тобі дати. любов?…вона пройде. і згодом ти нічого не відчуватимеш. тепло..? здається, що обігрівач гріє краще, ніж моє серце…воно зупиняється.. повільно. я не хочу щоб тобі боліло.. не хочу бачити, як ти не посміхаєшся. не посміхатимешся цієї холодної осені.
знайдеться хтось хто даруватиме тобі ту любов і тепло, що ти потребуєш. я хочу цього. відпускати завжди важко…але ще важче пережити це, а потім прокручувати усе знову і знову……це складно. просто посміхайся, я хочу бачити, що ти щасливий.

ROOUTINE

Самые популярные посты

10

А у вас теж виникало непереборне бажання бігти кудис...

4

Іноді потрібно відчути, як ваша душа розколюється на...

4

между нами

так добре бути з тобою, але водночас без тебе. напевно це саме те почуття, якого мені не вистачало. бо незважаючи на усі твої мінуси, т...

4

Люди розучилися кохати, світом правлять споживчі від...

4

Колишні найкращі друзі. Болісно звучить правда? А це лунає в устах кожної другої людини. Зразу нахлинюють спогади… спочатку ті, як...

4

Сплин – Скажи, что я ее люблю