ти так часто посміхаєшся цієї осені..здається, що у твоїх очах палає вогонь. того тепла вистачає на двох. знаєш, а ти даруєш любов. її вистачає на тебе і мене. навіть холод що з кожним днем сильнішає зникає…коли ти є. ти з'явився у моєму житті, так раптово..несподівано але ж залишився.
ти поруч…завжди.ти змінив щось у мені, настільки наскільки я не хотіла змінюватись. і за це хочеться подякувати. ти любив усе. ти любиш і досі. навіть коли немає за що любити. ти терпиш. і як лише в тебе вистачає на це сил.
ти потрібний. біля тебе так тепло. так спокійно. цей спокій відчувається. саме сьогодні. саме цієї холодної осені. біля тебе так тепло. ти грієш холодні пальці, що німіють при кожному твоєму дотику.
ти добрий. в тобі так багато щирості. ти милий..і найбільше мені б не хотілось, щоб тобі було боляче. а що крім болю я можу тобі дати. любов?…вона пройде. і згодом ти нічого не відчуватимеш. тепло..? здається, що обігрівач гріє краще, ніж моє серце…воно зупиняється.. повільно. я не хочу щоб тобі боліло.. не хочу бачити, як ти не посміхаєшся. не посміхатимешся цієї холодної осені.
знайдеться хтось хто даруватиме тобі ту любов і тепло, що ти потребуєш. я хочу цього. відпускати завжди важко…але ще важче пережити це, а потім прокручувати усе знову і знову……це складно. просто посміхайся, я хочу бачити, що ти щасливий.