@nyav
Подписаться
NYAV
OFFLINE
всему свое время
Дата регистрации: 03 января 2012 года
овны больше чуствуют чем размышляют
NYAV
мені потрібне свіже повітря
бо дихати цим вже неможливо
мені так не вистачає свіжості
весни
весною завжди легше
це не було почуття любові, тут небуло ніяких почуттів
дай в нього в голові живе мрія про когось іншого
але він просто обіймав і мені нічого більше не хотілося,
це як котячий муркіт, як сон після тяжкого дня, як тепла ванна після холоду, як приємна музика
вечір добрий
вчора на вулиці був дощ,
11 січня, дивно так
якими теплими у мене були тих два дні, тепло всередині це так важливо
а ще так приємно відчувати себе захищеною, коли тебе обіймають і цілують
вечір,
я до тебе мила і сором'язлива
тільки оціни, тільки не розбий мене…
не треба отрути на вустах
може ти не чув як я ходила за межу
пуста…
мрії про безтурботне завтра мучать мене щоночі
кидати мріяти треба, та я чомусь зовсім не хочу
я чую як ти розмовляєш, я бачу як ти мене любиш
хоч знаю напевне, насправді, зі мною ти навіть не будеш
і знову заплющую очі і бачу приємну картину
де ніжність де радість де ласка, де біля мене родина
та ранок суровий, холодний розвіє всі сни і надії
і день що приходить нещадно розіб'є усі мої мрії
мені ніби не вистачає повітря
я хочу летіти, та крил вже давно нема
і слова (як у крихітки) постріли в вістря
а на серці якась довготривала зима
віє холодом коли тти далеко від дому
коли бачиш не тих кого хочеш людей
коли постать твоя незнайома
не дає не надії не нових ідей
і єдина частиночка щастя
як кристалик з великої купи бажань
це любов- моя чаша причастя
не зламає моїх сподівань
прівет
я вдома,
все помінялось,
я, канєшно ж зробила мільйон помилок, за короткий час, але це ж я, як завжди
мені не вистачає близьких, я сама
вчуся тримати все в собі,
щастю немає меж коли я їду додому, там тепло, добре, вільно, там завжди чекають, люблять розуміють
дівчатка з кімнати стали частинною мого життя.
все добре, поки що
а і ще в моїх думках хтось поселився