Людям нужно уйти,чтобы вернуться

Как много тех, с кем можно лечь в постель,
Как мало тех, с кем хочется проснуться,
И утром расставаясь улыбнуться,
И помахать рукой и улыбнуться,
И целый день волнуясь ждать вестей.

Как много тех, с кем можно просто жить,
Пить кофе утром, говорить и спорить,
С кем можно ездить отдыхать на море,
И как положено, и в радости и в горе,
Быть рядом, но при этом не любить.

Как мало тех, с кем хочется мечтать,
Смотреть, как облака роятся в небе,
Писать слова любви на первом снеге,
И думать лишь об этом человеке,
И счастья большего не знать и не желать.

Как мало тех, с кем можно помолчать,
Кто понимает с полуслова, с полу взгляда,
Кому не жалко год за годом отдавать,
И за кого ты, сможешь, как награду,
Любую боль, любую казнь принять.

Вот так и вьется эта канитель,
Легко встречаются, без боли расстаются,
Все почему? Все потому, что много тех,
С кем можно лечь в постель,
И мало тех, с кем хочется проснуться.

Мы мечемся, работа, быт, дела,
Кто хочет слышать, все же должен слушать,
А на бегу увидишь лишь тела,
Остановитесь, что бы видеть душу.

Мы выбираем сердцем, по уму,
Боимся на улыбку улыбнуться,
Но душу открываем лишь тому,
С которым и захочется проснуться.

Как много тех, с кем можно говорить,
Как мало тех, с кем трепетно молчанье,
Когда надежды тоненькая нить,
Меж нами, как простое понимание.

Как много тех, с кем можно горевать,
Вопросами подогревать сомненья,
Как мало тех, с кем можно узнавать,
Себя, как своей жизни отражение.

Как много тех, с кем лучше бы молчать,
Кому не проболтаться бы в печали,
Как мало тех, кому мы доверять
Могли бы то, что от себя скрывали.

С кем силы мы душевные найдем,
Кому душой и сердцем слепо верим,
Кого мы непременно позовем,
Когда беда откроет наши двери.

Как много их, с кем можно не мудря,
С кем мы печаль и радость пригубили,
Наверно только им благодаря,
Мы этот мир изменчивый любили.

це відчуття коли ти сидиш о 2 ночі
на вулиці емрява а ти сидиш і милуєшся темнотою яка оповила все місто
люблю такі вечори коли хочеться писати
а саме всночі ти свдомлюєш прості істини життя

молодість пролітає
як страшно в 40 років озирнутись назад
і зрозуміти як багато ти упутсив колись
ловити момент і можливість ось що головне

свобода це фікція. Деякі друзі гучнословно заявляють, що пишаються тим, що неодружені, що ні до кого не прив'язані і цінують це. Мені їх шкода. Так холодно засинати одному, так сумно вертатися в порожню квартиру. короткий робочий день в п'ятницю геть не потрібен, якщо його немає з ким провести, день народження не свято, якщо вранці нема кому тобі принести тістечко зі свічкою.

Самое важное открытие молодости для меня - это понимание одной простой вещи - лучше сделать плохо, чем не сделать вообще. Жалеть об упущенных возможностях - самое страшное для молодых людей, по моему мнению. Молодость - не то время, когда надо сожалеть. Это время - делать (счастье, жизнь, ошибки… ;)

let's go!!!!!70 кг
ціль 50 кг
- 20 кг
просто хочу доказати сама собі шо в мене є сила волі і шо я чогось достойна
так шо ближайшим часом
гречька вода фрукти овощі кращий друг
я зможу доказати не тільки собі але й іншим
бабуся в мене вірила і вірить з небес це я знаю
хочу шоб вона дивилась з небес і казала моя внучька ти молодець

летние ночи люблю вас очень

а шо ви знаєте про справжню ж0пу в житті?
напевно нічого
ви не висите на грані вильоту з навчального закладу за яке твої батьки платять шалені гроші
ви не губили телефон 5 ес якому ще не має тижня про який ви так мріяли
вас не висиляють на вулицю з гуртожитка кажучи шо вас нема в списку студентів
ви не гуляли в клубі до 11 ранку а потім ще 2 дня відходили
ви не знаєте як жити з батьками бо звикли жити самостійно
і ви просто собі уявити не можете шо буде якшо інформаіця шо ви вже не студентка то праавда
як за якихось нещасних 2 дні може рухнути весь світ
почалась такі собі величезна чорна полоса

останнім часом все частіше переконуюсь що все чого ти так прагнеш може чекати тебе просто за кутком найближчої вулиці, варто лише трішки зачекати.на годиннику 3.14 ніч вівторка 24 березня
ці вихідні напевно найкраще що було зі мною за останніх пів року а то рік цілий)
коли ти на щось не очікуєш або навіть не мрієш що таке може статись то втричі а то навіть вдесятеро приємніше це отримувати
людина яка так мені подобалась але до якох я ніяк не наважувалась підійти просто знайшла мене в соц мераж долучила до друзів і тепер спілкуємся кожного дня
хоча раніше вважала це неможливим
найкращий діджей пише смс в фс що зводить мене з розуму
інші ж запрошують додому
хочу проводити час зі мною
не знаю як це все розуміти
зараз іде просто потік якихось думок
знаєте вірь що все це не дарма

це певно шо якийсь нак що мені треба вдосконалюватись і ставвати ще кращою

хоча…
останнім часом
все частіше і частіше хочеться кохання
так так буду банальна як і всі дівчата мого віку кажучи що хочеться щири х почуттів
справді надіюсь що 1 раз буде таки з коханою людиною

мені цікаво чим закінчиться ця історія
бо просто мені здається що все не може бути настільки добре
хоча…

і знову ці коливання
хоча
а може і тд…

давненько не писала
скучила без межно
скільки багато нового сталось у моєму житті
але певні речі залишаються й на далі без змін
кохання велике і чисте
я знаю ти десь колись знайдешся
треба лише почекати
а поки я чекаю
ти собі знай
я вже придумую імена нашим дитям
і ве люблю тее

День незалежності.Хех давно не було такого вєслєлья)

Ахуєнна ночька.Як все починалось скромно в опері на лєтнічьку і розмова по душам з любімою Олічькою, а як все закінчилось.Після 12 години чари зникають, казали в казці "попелюшка", тим не менше в нас все навпаки, після 12 чари тільки починають діяти.ехехехе

Батьки рєшили наказати мене і відправили до бабушкі ночувати, а самі на світязь поїхали.В 21:30 я вже бул в бабушкі і подумала шо це канешно буде мега кльовий день незалежності.Но тут одна дєвачька падстрекатель роз"яснила як втікати з хати і всьо в 00:30 ми вже були біля 13 школи, тут просто як падарок судьби подзвонив паша, і сказав шо завезе нас куди треба.в ітоге я, войтюк і боярчук поїхали на квартірку до когось, коли ми зайшли то ахуєли в тій маленькій квартирці паходу було людей 35, скільки шуму було.Головне там такій піздєц робився всі або в гавно або ригають або добираються.з тих всіх я запам'ятала напевно тільки 2ох дівчат і більш ніого.ми випили шампанського трошкі, потім півко, дальше нам не було шо пити ми набрали паші і він завіз нас в магазин і ми купили зе шампанське, бистренько випили, ми приїхали до іллюши, через те шо він образився. Найшвидше побачення в світі 3 хв і ми поїхали назад на квартірку, але там сказали шо пізда повна того шо саседі визвали ментів, вопшем всі думали що до мене поїдуть, але я ж пабєдітель по жизні і канешно ж ключі я не взяла, ми рєшили піти в наш край поїсти.Але подзвонив владік забрав мене, мали їхати в оперу, але я подумала шо смисла їхати в 3 ранку асобо нема, кароче ми з ним пройшлись до краю, тут в мене трохі ступор, не помню цей уривок ну ок.Помню дальше ми з пашою(правда не знаб як він там оказався) поїхали до нової лінії стояли машиною, а войтючька як всігда просто вцепила пацана і лизалась з ним ну то такее.кароче дальше я почаа дуже нити шо требв додому, паша завіз мене до бабушкі і там я як нінзя прийшла в комнату.

Висновок:випито 2 пляшки шампанського на 2ох,4 пляшки пива.

Ахуєнний день незалежності, дякую всім за таке свято!!

Довго його не забуду

Ти ж знаєш, всі ці моії, сподівання, це все лиш те, що не дає покою нам.

Поїхати б чи полетіти, у світ де все як в тих думках

Я мрію бачити тебе щодня, ловити посмішку твою

І очі ті твої голубо сірі, що так вже палко любувались на мені

це все здається лиш дурними строками

Але для мене все це крик і біль

Я не можу без тебе

Не хочу

Хочу бачити тебе щодня

Але ж ти, скажеш, ні це все "глупасті"

Посмієшся і вип"єш за неї

Я не вірю у те.що насправді все так

Всі ті сподівання так і не залишуться ними

Не дарма ми так боялися, цієї зустрічі

Просто знаєш, я дуже сумую

І хоч завтра скажу це тобі

Ти напишеш:"Що все у нас кінчено"

Я заплачу і вип'ю побільше того

Що задурманить мій розум, і надіюсь не дасть думати про тебе

Я сумую

Знав би ти, як хотіла б у відповідь я отримати

сумую і я

Знов ці мрії всі, ці сподівання, роблять наше життя не таке

Не таке кольорове й наповненн, не таке шоколадне й легке

Лиш давай ми з тобою домовимся, як зустрінемся десь чи колись

Підійди і скажи;привіт моя милая, я скучав а ти як там у тих

Останнім найкращим подіям присвячується

Моя частинка з тобою назавжди, а жаль

Л.

Люди, ви робите іноді ііншим дуже боляче.пишу це ледь стримучи сльози.важко так шо жах просто.ідіть ви всі люди на хуй.ці всі баби змеї, їхня блять завість до добра ніколи не приводила.ну ахуєть просто.блять аби завтра все змінилось. Аби завтра все було добре будь ласка.я більш нічого не прошу, всі сво бажання в 00:00,11:11,22:22 я віддам на це.тільки повернись і більш ніколи не відпускай.

СУКА БЛЯТЬ ШО ЗА ХУЙНЯ.ну ПІЗДА Я В АХУЄ.Я ТОБІ БЛЯТЬ ПОВІДОМЛЕННЯ НАПИСАЛА ТИ НЕ ВІДПИСУЄШ, ШО ВСЬО ВЧОРА ПОБАЧИВ І НА ХУЙ НАДА.Ну БЛЯТЬ ВСІ ВИ МУЖИКИ КАЗЛИ НАХУЯ ПРОСТО БЛЯТЬ НАХУЯ ТАКЕ СУКА БУЛО РОБИТИ, ЛАДНО БЛЯТЬ Я ТАКА ЗЛА ШО ПІЗДЄЦ. УДАЧІ БЛЯТЬ.

НЕ ЖДИ НЕ ДЗВАНКА НЕ ПРИВЕТА ВІД МЕНЕ

УДАЧІ ТОБІ, ага

даначька тебе жде, всєгда гатова блять

А что такое любовь ? Это когда вы сосотесь по дворам, на остановках, при всех, для показухи, мол, вы такие крутые? Это когда выбираешь человека из толпы, что бы он был определенно одет? Это любовь??! Любовь нельзя описать, её нельзя выбрать. Если человек любит, он будет добиваться, он будет разбивать руки, он будет кричать от беспомощности. Он будет волноваться по любому пустяку. Он будет терпеть любую боль. Он будет надеяться на лучшее. Ему будут сниться сны, он будет мечтать о встрече. И даже если эта любовь на расстоянии, любящий останется верен, во что бы то не стало. Любящий никогда не откажется от человека. Он будет с ним до последнего. А если любовь взаимна, ни один мудак не сможет ему испортить настроение. Он будет счастлив. Любому врагу он сможет искренне улыбнуться, потому что у него есть То Самое. Любящим и любимым можно завидовать, белой завистью. Любовь не бывает, большой или маленькой, она бывает либо настоящая, либо наигранная.