Ти ж знаєш, всі ці моії, сподівання, це все лиш те, що не дає покою нам.

Поїхати б чи полетіти, у світ де все як в тих думках

Я мрію бачити тебе щодня, ловити посмішку твою

І очі ті твої голубо сірі, що так вже палко любувались на мені

це все здається лиш дурними строками

Але для мене все це крик і біль

Я не можу без тебе

Не хочу

Хочу бачити тебе щодня

Але ж ти, скажеш, ні це все "глупасті"

Посмієшся і вип"єш за неї

Я не вірю у те.що насправді все так

Всі ті сподівання так і не залишуться ними

Не дарма ми так боялися, цієї зустрічі

Просто знаєш, я дуже сумую

І хоч завтра скажу це тобі

Ти напишеш:"Що все у нас кінчено"

Я заплачу і вип'ю побільше того

Що задурманить мій розум, і надіюсь не дасть думати про тебе

Я сумую

Знав би ти, як хотіла б у відповідь я отримати

сумую і я

Знов ці мрії всі, ці сподівання, роблять наше життя не таке

Не таке кольорове й наповненн, не таке шоколадне й легке

Лиш давай ми з тобою домовимся, як зустрінемся десь чи колись

Підійди і скажи;привіт моя милая, я скучав а ти як там у тих

Останнім найкращим подіям присвячується

Моя частинка з тобою назавжди, а жаль

Л.