Это просто Вьюи блог

—кому треба чужий душевний мусор?

Не знаю чому, але коли я тільки думаю про тебе, то тіло покривається табунцями мурашок, зразу з*являється дурна посмшішка на обличчі і підкошуються ноги. Як ніби літаєш, літаєш у своєму м*якенькому ліжечку, а потім приземляєшся і все, наступає буденність і ти розумієш, що це думки, уява. Розумієш, що ти ніколи не скажеш ці слова, ми ніколи не пересічемося, максимум-попереписуємося і то не факт. Я ніколи не скажу тобі правду в очі, вона так і лишиться не закінченою, наша історія. Тільки єдине можу побажати-будь щасливим. Я тебе люблю, ні, навіть не люблю, я не можу відпустити, ти перша моя шаленість… Шкода, що все вийшло саме так

Год уходит-год приходит.

Ахахахаах якось срать, виросла чи що? Напенво так.

Цей Рік, навіть напишу з великої букви, бо, Ти, сука, відзначився дуже дуже у моєму житті, майбтньому, минулому, сьогоденню і взагалі, Ти, був найгіршим у моєму житті. Недавно передивлювалася відео з 1 січня і просто заливалася від сміху, а всі ж так надіялися що він буде найафігенніший, особливо я сама перша кричала, найафігенніший-фраза года. Що най, то най.

В цьому році я і втратила, і знайшла, і літала, і гірко і боляче падала, закохувалася і розчароввувалася, сам 2013 просто почався не так як треба, ці всякі вертальоти в голові, дурні поступки, зразу після бою курантів.

Але було звчиайно багато і хорошого. Знайомства, старі і вірні друзі, подорожжі, нове життя, в решті-решт, це відчуття нереального щастя.Все було.

Звичайно і негативного було багато, але не будемо про те, що вже відболіло. Шкода тільки, що я все-таки не поставила остаточної крапки над і з 1 людиною, напевно не варто, а можливо і варто, час покаже, але це точно уже не в цьому році.

Год голубой лошаді подари мені голубого друга ахахахахха, хоча наепвно він у мене вже з*явився, але не друг, а знайома моделька-кучеряшка ^_^

Рік змії уходить, да зміючок багато в цьому році було, таких справжніх зміючок.

Я відчуваю зміни, я відчуваю прихід нового, тому немає ніяких переживань і вагань, надіюсь, що в 2014 ми нарешті зробимо те, що задумали, це стосується Влади, надіюсь, що в 2014 році Ти, зробиш правильний вибір, це стосується Аліни, надіюся що в 2014, Ти нарешті навчишся миттєвому вибору, це стосується Саши, а що стосується, Насті, то Настя, нарешті розбереться в собі і своїх незрозумілих почуттях до деяких гражданіньчіків і можливо, все буде добре і все вийде.

Нас чекає багато нових днів і, Я, обрету свое счастье, амінь

Абнімашкі, целовашкі, Хеппі Нью Єар, дорогуши ви мої

виросту-стану чайкою

От я так хотіла додому, а зараз приїхавши, хочу додому у Вроцлав. Набридло мені тут, одноманітне завжди набридає швидко!

Хочеться туди, де бурлить життя, де збуваються мрії і поруч нестандартні і цікаві люди, де кожен день щось нове, а що тут, а тут одні сірі буднки і не тільки буднки, одноманітність, буденність. Так хотіла нарешті додму, але мене розчарувало ось це додом. Назад уже, в дорогу і у Вроцлав.

Тільки знову тільки я приїду у Вроцлав, захочу в Луцьк і так завжди, парадокс моїх мрій.Забрати б рідних і друзів і тоді було б усе прекрасно

таке чцдове відчуття, коли розумієш що ти комусь потрібна, що хтось чекає, пише, дзвонить… Надоїло відчуття непотрібності

милості від Сашенькі, люблю тебе…

Наша зустріч вдалась, еххххххххх ці сльозі і нежданчік.

Дякую мої любі, цьомікаю.

Навіть якось писати не хочеться, бо це емоції які не описуються, інтрига ахаха

INEEDYOURLOVE. Зі мною щось коїться. Я просто не можу розібратися. Здається це тупік або довгий лабіринт.

Блін, просто не знаю що робити

Конєц, кропка

плаче душе

Найважче осягнути в житті скажете ви любов, ні щастя! На мою думку, це саме щастя. Віднайти цю рівновагу і мить, ось що найважче.

Ніколи не знаєш що тобі потрібно для щастя, адже це мить, мить, яку не можна прогавити. Ти можеш навіть не помітити як воно пробіжить мимо, а ти не встигнеш кліпнути очима, ти можеш позіхнути, а воно вже втікло.

Яка ж формула щастя, як здобути його?

Ось це і питання. Питання яке хвилює мене дуже тривалий час. Як віднайти те щастя, не матеріальне?

А дуже просто. Воно криється у простих пересічних речах, у безглуздих і непомітних для когось, але не для тебе. Хтось просто не помітить ту чи іншу річ, а ти будеш у цей момент щаслива, бо саме ця вона принесе щастя саме тобі.

Щастя не пояснити на прикладах або рівняннях, не вивести формулу і не знайте щось схоже. Воно вимірюється у емоціях і усмішках людей- це єдине що я можу сказати.

На даний момент мене розділяють кілометри простору для щастя, когось океани і моря, когось просто невпевненість, а комусь не вистачає підтримки.

Після довгої розлуки обійняти людину, після сварки зробити перший крок, налагодити відносини з давно забутим другом, рожеві хмари коли сумно, іній зранку коли ти йдеш в університет, гаряче какао і сніданок, принесений тобі в постіль, теплі слова на ніч, хрускіт снігу, усмішка посторонньої людини, довгожданна річ у тебе в руках, покупка собаки, подорож, яка не сплавнована, а спонтанна. Ось щастя. Ось ті емоції.

Для того щоб віднайти щастя потрібно мати світлу душу і думки, не заздріть іншим, а просто мрійте і дійте.

Усміхніться, а можливо саме в той момент прийде те довгожданне воно?

Ніхто не знає, а треба спробувати.

Можливо вам для щастя не вистачає сліз, поплачте і відчуєте.

Ось я відчуваю, що моє щастя уже на порозі, на порозі моєї душі і тіла, воно огортає мене і все… пройшло, мить, секунда, подих, втрачено і знову відправлятися на пошуки того незвіданого і такого короткочансого.

Шукайте і будьте щасливими.

Ваша Н.

Чому коли ти привикла до людини, до цих слів і вчинків, потрібно забувати і відвикати?Усе кінець, пака, гарного життя…