Это просто Вьюи блог

Милый мальчик, я - не сказка,
И не повод для весны.
Вдохновение прекрасно,
Как несбывшиеся сны.
Только вид его обманчив,
Обожжешься, не спеши.
Слишком поздно… глупый мальчик,
Это - мука для души.

Милый мальчик, я - не свечка,
Я гораздо холодней.
На руках моих колечки,
Как осколки от теней.
Я - развеянная нежность,
И размытая земля,
А цветущей вишни снежность
Это кто-то, но не я.

Милый мальчик, я - не солнце,
Я - туман в начале дня,
И с ресниц так редко льется
Чуть соленая струя.
Я умею забываться,
Но умею забывать,
Прежде чем со мной остаться,
Научись меня терять.

Вы все такие охуенные, покажите куда блевать.

от зараз 10 год, а я так хочу їсти

мій живіт бурчить як ніколи і просить о пащяде, я з нього знущаюся, та да я каварна ахахаха

мій холодильничок має так багато вкусняшечок і дає мені таку малу дрібничку як задоволення, але це задоволення я не можу собі пазволіть, бо і так пожирніла, всьо я в ночной дозор за своїми думками

сьогодні не просто день, а празднік неприємностей і пічялєй. Казала моя чуйка йти в лікарню, да нє я ж супєр асознана учениця і пішла в ту срану школу, казали не йди на польську залишися з Яриком, да нє повалила і шо?а кучя праблєм і зірваних нервів.

— встала не з тої ноги і все коту під хвіст;

—посралася з татом, пращяйте гулькі в вихідні;

— запізнилася на урок з біології, пращяй хороша оцінка з ср, бо буде тяжчий варіант

—пішла на польську і там тупила жостко

— і наканєц цього вєселья я ще впала і мене обризгала машина

Люблю такі дні вот взагалі обожнюю

страшно, а мені безумно подобається і хочеться спробувати

ну ось і все, закінчився нормальний час, коли ти висипаєшся і все у тебе добре, коли ти нікуди не спішиш і все в тебе виходить, коли ти робиш що хочеш і з ким хочеш, коли не треба паритися всякими проблемами і уроками, і знову привіт школа, "люба, кохана".

Привіт проблеми і нерви, привіт недосипання і репетитори, привіт погані оцінки і вчителі, привіт нова кєра і форма, привіт перезувне і магазін, привіт все те, що я терпіти не можу.

Я зрозуміла, що в мене школа, це якась незрозуміла хрень, як в стосунках між людьми, прості шкільні будні це бит, а коли канікули або я хвора я за цим сумую і хочу вернутися і тільки я знову вертаюся, все апять харить і тут канікули, і я сумую. Коли ми разом мене це бісить, тільки ми окремо я сумую, що ж буде коли я її закінчу.

Карочє хелоу скул і хелоу проблемс, а ще повинна цілу неділю дома бути, бо мене нікуди не пускають, вот зашибісь і навіть не піду і не зустрінуся з курочками.

ітак, мій день ето нєчто! я прям затрєбована звізда, сьогодні зранку в мене було стільки дзвінків всякіх знайомих, щоб йти гуляти, но я ні з ким не пішла, і тут до мене звонить Аліннаааааааа, того мене щось і зупиняло йти з остальними, бо я ждала саме це. Ми так давно з Аліничом не бачилися, півроку, піжнєц прям.

А ще мене сьогодні прорвало на кулінарні всякі фігнюшкі-вкусняшкі і що ви думаєте я прям молода Висоцька, в мене вийшла така вкусняшка, що я сама не очікувала, прям лакомство і дар Богов. Но цукрова пудра і її пошуки затянулися надовго, мені треба було її 2 ложки, а я купила 350 гр. Які ж вкусні получилися ці шоколадні фондани, просто няма. Но я не про це, я краще розкажу про день

Отже, ми зустрілися з Аліничом, просто говорили, вели таку собі задушевну бесіду на морозі, я зустріла одну курку і давню знайому, но це неважно. Важно те, що я нарешті зустрілася з Аліною, великій їй цьом передаю, я сьогодні чемна і настроєна на веселья. Ми шлялися, шлялися і даже зайшли в ЦУМ, ахахахах і тут я починаю чогось сміятися, бо згадую як Аліна довго була в туалеті, боді і рубашка єслі ви панімаєтє о чьом я. Ми гуляли гуляли, а потім я сідаю в маршрутку і тут звонять ще мої дві кузі і кажуть щоб я до них валила, но я не пішла, мене щось стримало.

Отже це все, день буш шикарєн і незабутній, зараз сижу знову з маскою но вже не тільки на лиці, а й на волоссі, ну зашибісь прям красота ахахахаха.

Но день ще незакінчився, Супернатурал жди мене, Дін цьом, всьо я закриваю цю лавочку і йду загружати фільм.

Останнім часом у мене все нікчемне. Нікчемне життя, нікчемний настрій, нікчемна погода, нікчемні ногті, карочє всьо такоє. Особливо настрій, він найнікчемніший, бо ніхто про мене не піклується, всім начхати, фак як шкода. Навіть мої любі, ніхто не дзвонить, а головне питання чому??? для мене вона напевно більш риторичне, ніж те, на яке можна дати відповідь

Паті хард, йоп тваю мать як же було кльово, а як настінька віскарік купляла, огогого Нр робить чудеса і ці чудеса сталися і зі мною, всіх люблю, ні на кого не обіжена і життя вдалося. За 2 дні був і аукцион щедрости і каламбур і взагалі весь випуск петросяна і байцовский конь, все було і все склалося, тільки вот чогось в школу хочеться, бо не хватає тих днів афігенних, а зараз ще пісня грає ню ейдж і сльоза тече по щоці, ніііііііііііііііііііі ностальгія йди звідси, я хочу пити і гуляти до ранку з друзями або з якимось кузьою.

P.S мій пост цей беззмівстовний ну і пофіг, зате він зрозумілий мені і ще деяким людишкам