Это просто Вьюи блог

У же довольно долгое время хочу татуировку. Конечно многие говорят, что это опасно, можно занести всякие инфекции, н о я все-таки хочу что-то изменить. Это не будет прям картина на теле, а что-то хорошее миленькие и такое секретное, об этом не будут знать все, это не будет виставляться напоказ, такой маленький секрет на всю жизнь.

Татуировка может много рассказать о человеке, донести внутреннюю боль, а возможно наоборот радость, увлечение чем-то. Если я буду делать татуировку то это наверняка будет надпись, какой то очень символичий, возможно связан с каким-то событием, а может маленький рисунок, не могу решить

Например я верю, что тату меняет судьбу, меняет обстоятельства и цель в жизни. Татуировка должна быть спланирована, а не сделана на пяную голову, или на спор. Для меня татуировка-это эстетика, это не должно быть что-нибудь, это должно быть шедевром на твоем теле, который несет хоть какой то смысл.

Тату что выше - это на данный момент моя мечта, оно просто шедевральное и идеальное, ничего лишнего, только размер меня смущяет, потому что хочется чего-то маленького, а такое тату уже не будет секретом. А я еще верю они изменяют судьбу, да еще и кардинально. Последнее тату между прочим сделано в моем родном городе, поэтому далеко не придется ехать.

Я пишу цей пост українською, тільки через те, щоб передати усі емоціїї, а деякі російські слова не передадуть усієї краси.

Цей серіал - ось це справжній шедевр, хочеться дивитися дивитися і ще раз дивитися. Після першої серії, я почала вдивлюватися в деталі, шукати щось незвичне, але, на жаль, я не Шерлок.

Цей фільм якраз той випадок, коли підсів, підсів на щось кльове і можна сказати високоінтелектуальне, тому що все зрозуміти - це теж своє маленьке мистецтво.

Ватсон теж ще той фрукт, справжній і вірний, адже (не буду розкривати всіх козирів, потрібно просто кінець побачити) таке зробив би не кожен, навіть через всю прямість Шерлока, наглість, але він продовжує слухати, робити. Чеснокажучи мене це вразило.

Всі серії просто нереальні, але 2 посилилися у моєму серці і не виходять, це серії які принесли мене моральне задоволення і я просто неочікувала такого повороту подій, вони мене вразили так, що мене напевно нічого з фільмів так не вражало, саме вони являються ізюмінками всього серіалу.

для домінантки можна було виділити цілий пост, а краще 10, бо це нереальна жінка. Мені здається саме вона той еталон, неприступна, гарна, розумна і взагалі просто шикардосна.

Подивіться оюов*зково серію з Ірен Адлер! Вона нікого не лишить байдужим, розв*язка цієї серії вражає мене ще досі, мій шок немає меж.

саме мачете і він - Шерлок- це самий сок цієї серії, арррр просто.

Особливе місце треба відвести Моріарті

Це була реально бальна людина, особливо в останній серії, але ж наскільки він розумний, взламати (ну краще я не буду казати що) - це треба мати талант, а ні талантіщє

Ще мені подобається в цьому серіалі музика, особливо у виконанні Шерлока. Він і скрипка і мене просто переповнюють емоції

А накінець хочу сказати, дуже чекаю 3 сезон, буду його вже польської дивитися. Надіюсь не забуду за такий довгий час про тебе Шерлоку, але особливе дякую режисеру цього серіалу, бо таке придумати - треба мати уяву величезну, ну або ви і є тим самим Шерлоком нашого часу, проживаючого в Лондоні, пишучого блог про дедукцію і тим, хто помагає міліції

Это была самая большая ошибка за этот день, что я начала смотреть этот ужасно тупой, неинтересный фильм. Меня просто тошнит от просмотра.

Я просто ожидала нечто нереальноклевое, а все такое унылое.

Сейчас многие подумают, да ну, это клевый фильм, но я твердо отвечу: нетнетнет и еще раз нет.

У меня просто шок, настолько он тупой, а такие комментарии: Шикарный фильм, жаль, что он кончился, буду скучать, пошла пересматривать. Людишки нет - это фильм для очень пустих, без всякого содержания.

На конец скажу, жду Голодные игры 2

P.S. но все же эти моменты шикарные просто

Дружба - це скарб неоціненний,

ти не задумуєшся над буденним,

а є щось вигадане, незліченне.

Ти просто дихаєш наполовину,

ніхто не всуне тобі ніж у спину,

вони підтримують у будь-яку хвилину.

У нас є власна мова і життя,

нас розумітимуть не всі і не мільйони,

нас розлучатимуть кордони,

можливо океани й безліч кілометрів,

але є спогади у нашім серці,

які сидітимуть там навіки

тому потрібно цінувати дружбу як життя

назад немає вороття.

мені це щось нагадало

Я в цій справі не профі, а новачок скоріш, але як кажуть - кохання, це і є проблема, воно не буває взаємним (ну хіба що 1 випадок на мільйон), навіть найкращі взаємини з*їдає побут і всьому настає кінець, навіть цим теплим і таким щирим відносинам.

а можливо я виключення з правил і мене якраз кохання підштовхне на правильний вибір, на нове життя і взагалі розтавить всі крапки над І

можливо саме воно мене врятує і запустить у мен той самий прихований механізм, можливо саме любов- це той порятунок від усіх проблем

можливо саме цього мені не вистачає для повного щастя?

висновок: "Н" шукай, шукай, видивляйся і воно прийде, постукає у моє серце, тому я хочу спробувати кохати!Кохати по-справжньому і назавжди.

цілий день дома, що ж ще робити як не дивитися фільми і тєлік, а я його вже ох як давно не бачила і знаєте, що? сьогодні дуже важлива дата для кожної людини(ахахаха), саме в цей день велика людина, як Мєндєлєєв, в пробірочці змішав спірт і воду і знаєте, що отримав- водкккккккккккууууууууу

цей напіток і штука, яка всіх робить тонкими психологами і філософами існує вже аж 148 років, піжнєц прям.

ми завдячуємо саме їй, появою афігенних напоїв таких як, текіла, віскарік і т.д., тому хеппі бьорздей діар водка ахахаха, хоча я тебе не люблю, але знай, сьогодні багато хто п*є за твоє здоров*я

я розумію, що кожен обманює.По статистиці за 60 років людина обманює по 88 тисяч раз, але є люди, в яких брехня- це і є життя, точніше стиль.Вони ніколи не скажуть правду, вони або перебільшать або перекрутять або просто самі придумають, но не правду, для них правда - це як для простих людей брехня, для них сказати правду - це щось протизаконне, таке примарне і таке незвичне. Шкода мені таких, адже вони заплуталися у своїх думках, вони самотні і в душі так хочуть сказати істинну, але уже не можуть, бо підсіли на брехню.

На жаль, у моєу житті таких людей було чимало, тільки я чомусь не зразу розуміла, хто ж вони насправді!Я їм вірила, а вони згодом виявилися тими самими брехунами, по-іншому їх не назвеш.

Спочатку я писала, що мені їх шкода, але дописуючи цей пост, я зробила висновок, чого ж їх жаліти, адже все у їхніх руках, хочуть - зміняться, або ж продовжуйте далі блукати у фантазіях та ілюзіях свого мозку.

Всі ми обманюємо, але у різній кількості, єдиний висновок під кінець - що всі ми брехливі створіння, на жаль.

Якась дуже вже песимістична нотка

Завжди мріяла мати песика, такого маленького беззахисного друга, який тебе любить понад усе і ти за нього відповідаєш, тільки ти!

він тебе підтримає, пригорнеться і стає так тепло і настрій піднімається. Це така собі маленька опора, яка ніколи не зрадить, а навпаки- це твій вірний друг і у ньому можна бути впевненим на 100%

для мене вони як маленькі діти, такі наївні і безтурботні, їхні очі такі безмежні, їхня поведінка - це тільки турбота

Якби у мене був песик, я б його назвала Щастя. От уявіть приходиш ти додому, після тяжкого дня або просто якісь проблеми або пічяль, а тебе дома чекає Щастя, маленьке пухнасте Щастя, яке тебе любитиме, незважаючи ні на що, яке тебе чекатиме, після довгої розлуки, яке буде до тебе буде горнутися, коли тобі боляче, ось це і є дружба і справжня любов.

P.S. зараз мати песика у мене шансів 0, тому Щастям я можу називати свою іграшку, дякую Аліна

Минуты с тобой - мои драгоценности. Особенно те, что по утрам.
Они преисполнены нежности, лености, подобны клубящимся облакам.
Ароматом кофейной неистовой крепости, пробираясь сквозь сон к алым губам,
Мы спасаемся от обыденной серости, обряды служа любовным богам.

Присягая друг другу в пожизненной верности, не отступая от клятв ни на грамм,
Мы достигаем личностной зрелости, вопреки нашим реальным годам,
Тем самым себя избавляя от бренности, и воздвигая наш маленький храм.
Мы избегаем пустой неизбежности, не подчиняя себя временам.

Мне бы дожить с тобою до старости, встретить последний совместно закат,
До дна бы испить все печали и радости, вечерами на кухне пить шоколад,
Гулять повсеместно без всякой усталости, слушать пение летних цикад,
Помогать тебе в самой незначительной малости, делать массаж с головы и до пят.

Хочу жить с тобою я только по совести, возделывать маленький сливовый сад.
Чтоб не было места ни обидам, ни подлости - я этому был бы нескончаемо рад.
И стоя в конце, над вечности пропастью, заглянув за ширму безвозвратных утрат,
Я сказал бы тебе со свойственной твёрдостью: Только тобой я безмерно богат.

Есть люди, которые - птицы:
Легки, беззаботны, крылаты,
Им небо чистейшее снится,
Где солнце лучами распято.
Есть люди, которые - ветер:
Поймать их никак не удастся,
Такие не верят в приметы
И могут от боли смеяться.
Есть люди, которые - кошки:
Приходят, когда пожелают,
Еще раздражают немножко,
Следы от когтей оставляют.
Есть люди, которые - звезды:
Им будни людские презренны,
Для них - о бессмертии грезы
И поиск иных во вселенной.
Есть люди, которые - книги:
Подробней иного талмуда,
В них есть озарения миги
И есть иллюстрации чуда.
Еще есть планеты, кометы,
Колючие розы и льдины,
Есть люди-поэмы, сонеты,
Алмазы, топазы, рубины.
Их много, и в каждом - загадка,
Которая к ним привлекает.
Она, как изюминка, сладкой
Для нас зачастую бывает.
Но, знаешь, средь новых и прежних,
Средь будущих, тех или этих
Есть люди, им имя - надежда.
Их мало на нашей планете…

я навіть цьому виділю окремий пост, бо це було дуже епічно, ну прям дуже.

Отже, я мала сьогодні зустрітися з Аліною і Настьою, так сказати відсвяткувати скромненько моє ДН і тут дзвонить мені Аліна і каже, що її цей ідіот Тєлєжка запрошує на Дн, ну звичайно вона не пішла, бо він лашко і вона вибире мене(алніа я знаю, що ти це читаєш, цьом*) так вот ми з ним попереписувалися і ми 3 вирішили йти до нього на ДН і тут починається сама пічяль. Ми купили йому откритку "На всі руки Мастєр"(Падєбать Мастєр ахахаха) купили за 10 грн. машинку о да супер-падарок і повалили в Рінг, по дорозі зустріли Торчинюка і поняли, що там будуть всякі аля звьозди, ну наш позор не мав меж, але нічого нам було пасрать на його несправжню посмішку і сарказм, зате погнали і насміялися, ну і окрема подяка Алєжці-тєлєжці, що зловив мого балона

Вчора був кльовий день ахахах, навіть незабутній, бо я зустріла випадково "В" і мої плани різко змінилися!

Спочатку ми стояли просто говорили посеред вулиці, я зустріла Марту(була дуже рада її побачити), але потім стало дужже холодно, ну як не як -10, ми зайшли в якусь убіту просту кафешку і пили непанятний чай, чесно мені було його стрьомно пити, але норм, в мене ще була шоколадка, якраз мій обід, було весело, багато взнала цікавого.

Так як це був мій переддень дня народження ми вирішили піти в соло, я навіть реально відчула якесь аля свято, ми пили вінцо і їли таку цікаву чесно-кажучи піцу, солодку з яблуками і шоколадом, але навівть вона нічого така, сиділи говорили, якось карочє вчора було добре і весело, особливо коли "В" впав і секонд з падштаніками і теплими носками і раздівалка+Вандервол і тостерний хліб і кагор і мука, ахахаха+Дядя Ваня і історія з вазою в Соло

Тепер я остаточно перевірю чи віщі сни сняться з четверга на п*ятницю!

Бо мені снився веселий сон з одного боку, але з іншого дуже вже сумний, не хочу я ламати ногу на своє ДН.

Так вот сам сон:

Мені снилося що я зламала ногу і лежу в лікарні, це якраз було за день до мого дня народження, тобто завтра і ось настало 27 січня і що ви думаєте я відкриваю очі, а мої любі сидять біля мене і все так круто, а я така з переламаною ногою, ми заказали суши і піцу, уявляєте і цей мужичок приніс аж в палату і ще й зробив знижку, а ще моя палата була вся в балонах і канфєті, всі танцювали, а я на ліжку лежала і сміялася, не знаю як нога, але спина мені болить не на шутку, я навіть рівно не можу її тримати і лежати больно.

P.S.Якби таке сталося, то це було б дуже веселе День Народження, якщо воно звичайно таке як в сні!

Нашла я свій днівнік, який я вела аж 3 дні в 9 класі, це були дитячі соплі і меланхолійність в цей рік у моїй душі. Але зміст звернення до неживого предмета мене вразив, я так до людей не звертаюся, хоча я написала аж 3 рази і описала аж 3 дні, титульна сторінка вражає, цитую:

" Тобі я виливаю всю свою душу, через тебе проходять всі емоції, які переслідували мене цілий день, нікому я не відкривалася, як тобі. Пишучи сюди свої історії я зміцнюю твої кістки і оновлюю кров, ти для мене став найпотаємнішим другом, якого я буду проносити через час і носитиму у серці вічно.

Це просто піжнєц, звідки такі гіперболи і порівняння, така експресія на кількох рядках, я в шоці від себе і це 9 клас, Настінька потихеньку задумується.

Оці виділені рядки, да я ж пісатєль прям, умнічка з фантазією, пакідаю вас, арівідерчі

Душа так рветься із неволі,

вона чуттєва й сповнена жалю,

це як маленький янгол у долоні,

який живе у ваших скронях.

Не їсть, не п*є, а тільки зігріває,

дає надію і допомагає.

Не треба їй оплати та дарунки,

лиш щира посмішка та поцілунки,

тому маленька річ у нашім тілі

важлива суть для кожного із нас

вона лиш знає відповіді на питання

й ключ від нашого вагання.