Нашла я свій днівнік, який я вела аж 3 дні в 9 класі, це були дитячі соплі і меланхолійність в цей рік у моїй душі. Але зміст звернення до неживого предмета мене вразив, я так до людей не звертаюся, хоча я написала аж 3 рази і описала аж 3 дні, титульна сторінка вражає, цитую:

" Тобі я виливаю всю свою душу, через тебе проходять всі емоції, які переслідували мене цілий день, нікому я не відкривалася, як тобі. Пишучи сюди свої історії я зміцнюю твої кістки і оновлюю кров, ти для мене став найпотаємнішим другом, якого я буду проносити через час і носитиму у серці вічно.

Це просто піжнєц, звідки такі гіперболи і порівняння, така експресія на кількох рядках, я в шоці від себе і це 9 клас, Настінька потихеньку задумується.

Оці виділені рядки, да я ж пісатєль прям, умнічка з фантазією, пакідаю вас, арівідерчі