Душа так рветься із неволі,
вона чуттєва й сповнена жалю,
це як маленький янгол у долоні,
який живе у ваших скронях.
Не їсть, не п*є, а тільки зігріває,
дає надію і допомагає.
Не треба їй оплати та дарунки,
лиш щира посмішка та поцілунки,
тому маленька річ у нашім тілі
важлива суть для кожного із нас
вона лиш знає відповіді на питання
й ключ від нашого вагання.