ну ось і все, закінчився нормальний час, коли ти висипаєшся і все у тебе добре, коли ти нікуди не спішиш і все в тебе виходить, коли ти робиш що хочеш і з ким хочеш, коли не треба паритися всякими проблемами і уроками, і знову привіт школа, "люба, кохана".
Привіт проблеми і нерви, привіт недосипання і репетитори, привіт погані оцінки і вчителі, привіт нова кєра і форма, привіт перезувне і магазін, привіт все те, що я терпіти не можу.
Я зрозуміла, що в мене школа, це якась незрозуміла хрень, як в стосунках між людьми, прості шкільні будні це бит, а коли канікули або я хвора я за цим сумую і хочу вернутися і тільки я знову вертаюся, все апять харить і тут канікули, і я сумую. Коли ми разом мене це бісить, тільки ми окремо я сумую, що ж буде коли я її закінчу.
Карочє хелоу скул і хелоу проблемс, а ще повинна цілу неділю дома бути, бо мене нікуди не пускають, вот зашибісь і навіть не піду і не зустрінуся з курочками.