∞

Вже ніби привикла до універу. . таке враження, що тут зівжди і вчилась

Сьогодні був бйоздей в Каті (одногрупнц) привітали її так, що вона аж розплакалась)

Латинська - дурня повна. . не хочу її вчити. . навіщо ? для себе просто ?

Підніматись кожного ранку на 4 поверх. . нема приколу. . але нічо фізкультура ніби. . що надоїдає це - перерви. . вони ніби не короткі, але все що ми встигаємо це спуститись до гол входу і піднятись назад. . навіть в їдальну часу забігти нема

Вчителі всі, крім 2 стєрв, ніби хороші

Староста так собі. . ні сміливості. . ні мозгів

Готуємось до весілля Василини… вже зовсім скоро ♥

ну ось прийшли вихідні після тяжкого 1 тижня в університеті

які враження:
- хлопців на факультеті нема, а якщо і є то це просто труба. .
- група жити можна. . але могло бути краще
- навчатися так 50/50, але 2 курс каже, що це тільуи початок
- вже маю свою першу оцінку - 4
сказати що задоволена то не дуже. . бо вчила. . але якщо дивитись на загальну картину оцінок групи. . то 4 це супер
- коли їхали на фізкультуру в п*ятницю. . в трамваї мені витягнули мій улюблений гаманець…

другий день

1 пара - латинська, яку я до цього разу ніколи не вчила, викладачка норм, молода
2 пара - ОБЖ - шо за маразм, о тут я не розумію, навіщо мені на франц філології ОБЖ ???
коли півтори години та викладачка молола брєд… і коли 100 студентів вийшли з лекції. . тільки всі і говорили, що нічо не поняли. . бо то шо вона надиктувала. . речення до речення з*єднати нереально … + тут диференційовані заліка…аааааа… це не тоді коли ти маєш 50 і ставлять зараховано. . а тобі ставлять оцінку і треба писати практичні через урок + контрольні + особисте завдання

ааааааа я просто в ауті. . і розгублена

перший студентський день

почалось все з грандіозної зустрічі з Максом і Ельою хахах -_-
пара 1 ніби норм пройшла)
після неї до нас в аудиторію завалилися всі випускники, які на 2 курсі і наші одногрупники афігелі звідки ми їх знаємо ххаха, але нічо круто)
філіпова на пари не явилась і потім мені дзвонила ахахах)

пари одної не було, професорка не прийшла)
фізра ніби норм)
Кузьмук порозказував про вчителів)

Ой має бути все ок

Але після першого дня я вшарила шо я не туди хотіла поступити

Я вже справді студентка

почалося все з посвяти, коли я знайшла декількох людей з франц філології спершу я подумала, що вони дуже класні. . але як виявилось потім "терпіти можна "
хлопців тільки 2
Андрія бачили - жах, це легко сказано
Альвіана не було
На франц філології 23 дівчини. . от так от

З Мартою нам повезло бо сьогодні зустріли майже всіх
Перше Петра, були раді його побачити
Потім Ашура, Кіфу, Мш, Елю, Софку, Аню Свентик. . ой кароче багато *_*

Завтра має бути диктант. . до чого я не готова. і будуть визначати старосту. . не хочу в упор

Бачили боком групи Мш і См… нічо такі. . ну принаймні кращі ніж наші -_-

На посвяті прямо біля мене стояла дівчина Сороки і його дуже хороший друг… напастой втикали на мене -_-

якось так
завтра на пари

вчора я проплакала 40 хв, коли дивилась одну з серій "мого" серіалу,

причиною цього була смерть одного з героїв… я не дурна, ні
я дійсно задумалась над тим, а чи ми цінимо справді щиро тих людей які поруч, які нам дуже дорогі… потрібно це робити і не соромитись. . підійти обняти, сказати теплі слова, підтримати… бо просто (звичайно я не бажаю такого нікому) потім може стати пізно, але вже нічого не зміниш

не бійтесь сказати те, що відчуваєте

такий рагульський день ахха

виставила себе ідіоткою хахха

- нє я вас з нею е познайомлю ахха. м.
- прівєт малишка. х. хахаха
- вхід в криївку ахаххаха. ю. (батенчук)

для меня самый сильный страх - это стать лишним в жизни того человека, который мне реально дорог.

раніше я такого не розуміла
точніше в мене просто не було саме такого відчуття "метеликів в животі "
але не сьогодні… один лиш погляд

це так круто, коли пів 1 ночі дзвонить анонім і якась компанія починає співати в трубку Плач Єремії - А вона *_*

в основному наше життя (підлітків) базується на тому, що ми завжди намагаємось комусь щось доказати. .
навіть не підозрюючи цього самі. . але в нас це не завжди виходить

те відчуття, коли від тебе нічого не залежить..
а натсрій гірше нема куди. .
і до кінця нічого не розумію

пс: Пицца - Фари

Ты не заметишь, как пролетят года…Пролетят.
Меняются люди, боги им судьи, они…Все простят.
Ты не заметишь, как пролетят года…Пролетят.
Меняются люди, боги им судьи, они…Все простят.

стояла з мартою на зупинці
здається, закохалась…

такого ставлення до себе я не потерплю. . день був дуже важким

валер'янка, я це люблю