neverthelessihopeless

головне знати, чого ти хочеш в цьому житті, щоб взяти це. Всесвіт дав мені все, що я хочу, але він мене і провчив, що завжди такого отримання не буде. Навчив, що я занадто ідеалізую любов, і тут справді почуття близькості до пізди, якщо є дія, яка призводить до наслідків.Ніхто не чекатиме тебе. Ніхто не вірить у єдину любов. Або урок, або повернення на початкову точку відліку, де я все-таки зробила все правильно, оскільки виправдались сумніви. ахахха, єдина…
Шанси, шанси, шанси.
Любити мізками непогано, якщо ти давно роздав все, що мав.. .
Тому, мені потрібно задуматись, чого я справді хочу від життя.
Але писати про це вже враз перехотілось, яка різниця, чого ти хочеш, розбиратись з цим кожен мусить на одинці.Ми приходимо в цей світ одні-ми по ньому й йти мусимо так.на жаль, важко зрозуміти, чого я справді хочу… Але
Люшер має рацію щодо мене:



Страдает от тех воздействий, которые в тесте отвергает как неприятные (см. интерпретации для -2, -3 или-4; все они в данном случае уместны) и оказывает им сильное сопротивление. Хочет лишь одного - чтобы его оставили в покое.
Вторая выборка

Стремится к жизни, богатой действиями и впечатлениями, и к близости, которая доставляет и сексуальное и эмоциональное удовлетворение.
Существующее положение вещей и уместное при этом поведение
Первая выборка

С трудом соответствует требованиям, которые к нему предъявляются. Hаходит, что это стоит ему больших усилий и хочет, чтобы ситуация стала легче.

Ищет какого-либо разрешения существующих проблем и забот, однако склонен полагать, что выбор правильного курса - дело трудное.
Сдерживаемые свойства и неуместное при этом поведение

Хочет расширить сферы деятельности и настаивает на том, что его надежды и желания реальны. Страдает от опасений, что ему могут помешать сделать то, что он хочет, нуждается в спокойной обстановке, а также в мягком подбадривании, которое вернуло бы ему уверенность.

Обстоятельства вынуждают его идти на компромиссы, сдерживать свои требования и надежды и временно отказываться от некоторых вещей, которых ему хотелось бы.
Отрицаемые, подавляемые или же несущие тревогу свойства

Стресс, вызванный подавляемой чувствительностью (в 7/8 поз. и, особенно, когда есть пометка "тревога").

Получает наслаждение от всего тонкого, изящного, изысканного, однако сохраняет критическую позицию и не позволяет себе увлечься, пока полностью не убедится в том, что все это неподдельно и целостно. Поэтому держит свои эмоциональные отношения под строгим и неусыпным контролем - он должен точно знать "на каком он свете". Требует от других полной искренности - она должна защищать его от собственной ему тенденции к излишней доверчивости.
Коротко

Контролируемая "реактивность".

Стресс, вызванный неспособностью все время поддерживать взаимоотношения в желаемом состоянии (только в 7/8 поз., если не помечено как "тревога" - слабо).

Чувствителен и отзывчив на мягкость и тонкость чувства, жаждет мистического слияния, эротической гармонии. Однако, это желание остается неудовлетворенным из-за отсутствия подходящего для этого партнера или неблагоприятных обстоятельств, и чтобы знать на "каком он свете", он держит свои эмоциональные отношения под строгим контролем. Эстет; обладает воспитанным и утонченным вкусом, позволяющим ему формулировать и выражать свои пристрастия и мнения, особенно, в области искусства и художественного творчества. Стремится объединиться с теми, кто может способствовать его интеллектуальному или художественному росту.
Коротко

Сублимированная художественная чувствительность.
Актуальная проблема или поведение, вызванное стрессом

Его природная способность ко всему подходить с позиций критической "разборчичивости" приняла искаженную форму и превратилась в отношение "резкого критиканства", которое все отрицает и надо всем глумится, несмотря на факты.

Хочет действовать свободно и беспрепятственно, однако, ограничен своей потребностью все возводить на рациональную, твердую, четко определенную основу.

Мені нічогоне треба тепер, крім впевненості, що я справді єдина. Тільки так всі мої мінуси прохаваються.
Заміжжя можливе, тільки за умови легкості і свободи подиху в стосунках

Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть - і настане
Ще й для мене весела весна.

Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.

В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей -
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.

Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
2 травня 1890 р.

постійно виходити на тій зупинці і купувати пирішки з картоплею і грибами,
оговорюватись іменем,
мало того,
описуватись запитами.
це вже за надто.

ну бо вже як любов то любов без нічого
без честі без встиду без страху без дна
і навіть без бога хоч сходить від нього
і навіть без власного звичного «я»
без віри й надії а ще – без софії
не sophisticated ця карма твоя
ця леді ця дама ця драма ця прана
ця цяцькана цяцька без власного «я»
любов як плацебо безхмарного неба
де в гострій блакиті блукає гроза
блукає і блискає гнівом іскристим
гримить і шепоче «смотри мне в глаза»
а я поза очі дивлюсь і говорю
а я поза грою а я в нікуди
прозора плацента безкрайнього неба
і ти як плацебо простої води
відсотки проценти і лічені центи
і лічені хвилі на дотик на все
мементе моменто! мементе моменто!
і знов в різні боки нас вітер несе
скидай маяки якорі і баласти
скидай свої шати ходи в нікуди
тут просто нема як і ніде пропасти
і вдосталь плацебо простої води
бо вже як любов то любов без нічого
без твого без мого без цих і без тих
така собі довга порожня дорога
де пусто стоїш поки вітер не стих
а поки ще крутяться вітру колеса
і поки ще куряться попіл і дим
витримуй свій прес
бережи інтереси
повільно люби
не вмирай молодим

не дивись мені в очі – там тільки сліпа амальгама
ліпше з'їж моє серце – там є вуглеводи білок
не вдягай мою шкіру – вона засмальцьована в плямах
краще вийми ребро і зроби собі з нього брелок
не читай моїх слів бо вони не мені належать
та послухай мій кашель – глухий тютюновий даб
а з моїх поцілунків сплети собі гарне мереживо
лиш душі не шукай – це давно розграбований скарб
ще не час помирати і жити так далі несила
так прекрасно усе і нестерпно жахливо так
я би дуже хотів щоби якось мене ти простила
сам не знаю за що і цілком невідомо як
не дивись мені в очі не слухай не йди за мною
а побачиш здалека то прошу – ховайся втікай
аж коли навесні проросту я пахучим левкоєм
назбирай мого цвіту звари собі з мене чай

09.09.12 - цей день з подвійною хуйнею.

втратила здатність закохуватись?00:27:42я думаю ти просто боїшся бути вільноюна всі стотобі треба бути сміливішою
бо ти сцикуха00:45:52що не кажи
почекай но00:48:02дитяяка сім'ясім'я має бути тодіколи то можеш дати дитині не тільки житлоа й досвідтому, відривайся заразщо б потім було не пізнояка сім'яя знаю жінок які в 18 робили сі'юі тиу все крутоа потім в 30 їм зривало дахі ось звідти ці розводи і тд
не провтичеш01:03:42бо як справді твійто знайде тебе

Наодинці розумієш все краще.
Задумуючись про свою душу, завжди згадуєш тільти одного.
Задумуючись про безвідповідальність-тільки одних.
Про сім*ю- ту саму картину.
як виплюнити з середини пережите?..Намріяне?. .Надумане?
Як стати відповідальною, якщо ти такою не є?
Як перестати думати?Згадувати як перестати?
В такі моменти мені не вистачає пістолета.
Його. і сигарет

папа:" я так боюсь, щоб ти не шкодувала. "
я:"ніщо не втрачене, якщо воно не сталось, доля "
папа:"Ніщо не втрачене тільки тоді, якщо не шкодуєш"

Не вибачай мені ніколи!Будь ласка!Буде кінець…

різанина себе
терпець і самота