то є любов.

Я закохалась ^_^

"Сучасна людина затиснута в лещата обов'язків, охоплена почуттям непевності й навіть страху перед майбутнім. Вона змушена повсякчас демонструвати протилежне - спокій, гарний настрій, оптимізм. Рано чи пізно їй доведеться платити за нехтування власною природою."

Хочу щоб ти постійно називав мене Емілі.

-Ти видалила мене з друзів.. а можна ж дружить. Мені написав той, хто змінив течію життя. Я не чекала.. Думаю не пише сам, то і я не буду нав'язуватись. А вийшло ось як) Фраза: - Хочу твоєї музики - була тільки приводом щоб хоч про що небудь спілкуватись. Я не проти) Може статися… багато може з цього статись. Не буду казати на перед.

Такий рідний, досі коханий, але вже просто знайомий.

В грозы, в бури, в житейскую стынь, при тяжелых утратах и когда тебе грустно. Казаться улыбчивым и простым - самое высшее в мире искусство.

Важность секрета каждый определяет для себя сам.

Притворщица. Твои губы говорят, что тебе не больно, но твои глаза твердят об обратном. Ты обманываешь сама себя.

Мені погано. Сама прикрість, що ніхто не розуміє чому.

Все змінилось. Літо пройшло і стало точкою відліку. Змінилися люди в моєму житті, змінились погляди, стиль, думки, мова, поведінка, друзі, потреби. Було декілька близьких людей до літа, воно закінчилося і все, ми не разом. Завжди кажуть "ось буде тобі 20/21 - розумієш". Так воно стається. Раніш не вірила, тепер сама так кажу. Що змінює цифра? Чому на стільки фатально перевертається життя? Не на всі запитання є відповідь. На ці теж немає. Дякую тим, хто прийшов у моє життя, зі змінами, доповнив, забрав, заставив переоцінити, зрозуміти і мислити по-новому.

Щось в мені невловимо змінилося. Чому так вирішила? Тому що друзі, з якими я просто спілкувалася не торкаючись серйозних тем, зникли. Тільки починаєш говорити про щось важливе, що змінює життя, дії, то вони ображаються. Їх немає тому що я стала серйозною? Скучною? Так, може. Але тоді… це не друзі. Я не егоїстка і не бажаю щоб всі терпіли мене з моїми тараканами. Та чому я можу? Чому моя совість не дозволяє кинути друга бачучи що він змінюється, не важливо куди. Вот не можу і все. Буду радіти разом, буду допомагати, направляти, підтримувати, слухати. Залишилася одна людина яка не ігнорить зовсім, і одна що раз на місяць не ігнорить. Все. Скажіть, що зі мною не так? Що треба змінити? Больно віддавати душу, а у відповідь не отримати нічого, навіть слів не треба, лише хоча б обійми, на мить. І цього немає. Волонтерство по безкоштовній роздачі тепла, себе, душі і всього іншого - закінчилося.

I can wait forever

Я единственный человек, кто верил тебе и верил в тебя. Остальные твердили, что ты того не стоишь. Знаешь, они были правы.