Все буде добре!

Вчора в нас з А було 22 місяці!!!! Хто б міг подумати на початку, що ми стільки часу будемо разом…

Святкували вчора К. дн. Запізнилися на півторигодини, бо ще дороблювати подарунок) Але це було варте того!К. була рада)

Сходили на "Голодні ігри:у вогні". Я просто під враженнями! Це шикарно! Майже все так, як у книжці. Не було того, як Плутар Катніс на почтаку показував годинник… Це з того, що я згадала.

Фінік такий аррр.Піта.Гейл.Катніс шикарна)

Потім пішли до К. Спочатку шось якось не дуже було, потім трошки випели, почали дивитися її дитячі фотографії, я включила Пєтрасяна і понеслося)

Підсумки вечора:Гі шикарні, я нахалка, К. в дитинстві не вміла посміхатися, батьки задовбали своїм контролем, я - лох, який пішов найпершим.

Шо за хуйня твориться в нашій країні? Читаєш про це все, а на очах тупо сльози. Це не те, за що боролися наші діди. Це не те, на що заслуговує народ незламною жагою до волі. Треба стояти до кінця, треба боротися а своє щастя, за те, щоб ми, щоб наші діти могли жити в нормальній країні. Щоб ми не пахали днями і ночами за копійки. Щоб ми мали хоча б якусь надію на світле майбутнє.

Януковича геть. Він нам більше не президент.Хоча хто взагалі його вибрав?Він нищить наш народ, він не дає нам хоча б надії на світле майбутнє.

Шось сьогодні мене злять чоловіки, яких я люблю… Крім А. Дивно…

Бісить коли хлопець пише якусь фігню, ти йому відписуєш типу "чувак, ти написав якусь фігню", а він:"в тебе шо місячні?"

Шо блять?Чувак, ти пишеш полнєйший брєд!Які в жопу місячні?

І шо за тупа чоловіча звичка, якщо дівчина трохи знервована, спихати все на місячні? Та ти її задовбав всякою фігню!Важко блін додуматися, шо це ти винний!

Но де ж блять хлопець може бути винним? Завжди у всьому винні дівчата!

А потім, коли ти написала йому, шо він захарив тебе, він так геніально відписує:"ок, я кончєний" і типу обідився.

Та мені пофіг, шо ти обідвся. Краще обіжайся, ніж будеш нести всяку фігню і псувати мені настрій

І взагалі, день був хорошим. Я нарешті виспалася! Бо спати 4 години в добу вже стало нормою…

На 14:45 пішли з Юльою в кіно, а потім ще походили по магазинам)
Я останнім часом марю червоним платтям. Не знаю, що в голову стрельнуло, ніколи не любила червоний колір, але вот хочеться мені червона плаття. І я знайшла червоне плаття, таке, як я хотіла, і воно навіть гарно на мені виглядало, але виявилося порватим. Ну бліііін! А еска була завеликою( (
В Ашані вже прикрашено до зимових свят) І всякі новорічні іграшки продаються. Ми ходили з Юльою і просто умилялись)

Їхала в маршутці, сидів біля мене дядінька, питається раптом:"А в вас часом ручки нема?Хочу записати поки натхнення прийшло".Дала я йому ручку і він почав щось швидко писати на чеку з магазину. Якось так круто)

До мене б ще натхнення прийшло…

Поняття не маю, що подарувати Каті… Треба щось особливе, щоб запам*яталося. 18 як не як.

Хоча яка різниця, що ми подаруєм.. Для неї найбільш важливий подарунок Юри. І ми все рівно його не переплюнимо.

Вчора був просто неймовірно чудовий день!
Це настільки мило просто лежати з тобою на дивані, дивитися фільми/мультфільми, обіймати тебе, цілувати…

Я щаслива. Дякую тобі за це!

Дивлюся OTH і чомусь асоціюю свої стосунки з А. з стосунками Нейтона і Хейлі. Тупо, знаю. Але все-так шось в цьому є…

Відчуваю себе занадто неідеальною дівчиною для ідеального А.

Так, за цей час ми двоє наплужили в наших стосунках, але першість все-таки в мене…

На жаль… І це відчуття з часом не пропаде… Це відчуття вини… я не те, щоб жалію про це… Я відчуваю себе винною перед А…

Важко це

Я заздрю людям, в яких є можливість кожного дня бути поряд з коханою людиною.

Ти так далеко від мене і я так сумую…
Для щастя інколи ж просто потрібно обійняти тебе і все… все раптово стає добре…

Але ж ти далеко…

Я пишаюся тим, що стільки студентів зібралося сьогодні біля пам*ятника Тарасу Шевченкові у Львові. Ми не боїмося ні доща, ні снігу! Ми боримося за власне майбутнє!

Я промокла просто до нитки, не здивуюся, якщо знову почнеться мій хронічний кашель, але воно того варте! Цю атмосферу, яка була на євромайдані просто неможливо описати словами.Це потрібно відчути!

Слава Україні!Героям слава!Україна понад усе!

Я зараз буду відігріватися, пити гарячий чай, спостерігати як сніг кружляє за вікном і з нетерпінням чекати завтрашнього дняю.

Бо завтра в 7 ранку на поїзд в ІФ до Андрія.

#Євромайдан #Львів #будні #А

Я пишаюся тим, що в Львові на Євромайдан прийшло стільки людей. І мої одногрупники пішли. І я б пішла, якби лишилася на вихідні в Львові…

Мені не вистачає якогось затишку, тепла… чи як це правильно висловитися… я відчуваю себе одною в чужому місті. не завжди. але сьогодні якось по-особливому це відчуваю..

Я хочу Нового року. Хоча ні, не самого Нового року, а процесу підготування до нього. Хочу робити з мамою салати, пекти печиво. Хочу включити новорічну музику, щось типу Last Christmas, Jingle Bells або Let it snow, і з нетерпінням чекати, поки тато принесе ялинку. Прикрашати її разом з Олегом, а потім зробити собі какао, всістися на диван в залі і дивитися по Новому Сам вдома і наспівувати: "Свято наближається, свято наближається".

Зустрітися з друзями, пограти в сніжки, подурачитися, покататися на санках, обмінятися подарунками, посидіти погрітися в якійсь кафешці і поговорити по душам.

А потім прибігти додому, дивитися якісь дурні передачі по телевізору, в 00:00 випити шампанського, привітати всіх найближчих зі святом і лягти спати. А зранку встати і бігти до ялинки, з захопленням і цікавістю розгортати подарунки..

Ех… Мені скоро 18, а я досі хочу казки. Я не хочу дорослішати. Я хочу саме такий Новий рік, а не такий, як мої однолітки - набухатися і по*батися.

#думки

Я сумую за домом, за якимись розмовами з мамою, за розповідями Олега про школу, за татом, за своїми дівчатами, мені треба буде багато часу, щоб хтось став мені настільки близьким, як вони, якщо це взагалі реально… я сумую за Андрієм.. ми рідко бачимося і через це сваримося… я сумую за Юрою, не знаю чого, але сумую…

Тут якось все по-іншому… Гуртожиток своїм домом я назвати не можу. З сусідками спілкуємося мало, нікого толком не знаю..Хіба що з Тарасом весело і я б хотіла з ним якось більше подружитися, але я не можу зрозуміти його ставлення. Раніше я йому начебто подобалася, але тепер він з Ольою. І мені інколи здається, що він дзвонить мені лиш тоді, коли йому щось треба. З одногрупниць я подружилася з Юльою, Аньою і Дариною. Їхня компанія мені подобається, надіюсь, що ми ще більше подружимося) Тут в мене ще є Люда і Катя. Але з Катьою я взагалі не бачуся…а з Людою останні 2 тижні не бачимося через модулі…

І я себе якось відчуваю не в своїй тарілці через те, що я до кінця не можу відкритися. Я можу бути собою лише з близькими мені людьми…
І ще я не знаю як пройде святкування дня студента. Я не п*ю.І я не вважаю, що це погано. В тата були проблеми з алкоголем, я надивилася і я не хочу такого… Я не п*ю і Андрій мій не п*є.Нє, ну не те, щоб взагалі не п*ю, але рідко і не горілку, а одногрупники в мене майже всі п*ющі… Так шо я або нап*юся в стєльку, або буду вірущою трєзвініцою в порівняні зі всіма іншими..

А ще батьки сьогодні вивели. Я приїжджаю додому на 2 дні і ясно що на цих 2 дні в мене якісь є плани. Але ні, вони вже спланували все замість мене. В неділю ми в село їдем. Це в мене взагалі буде 1 день вдома і 1 дуже цікаво провдений день в селі. Ну збс круто!

Я відчуваю себе егоїсткою.