Все буде добре!

В мене таке враження, ніби все це одна велика брехня. Не знала, що Р з Ю спілкується. Та ще й його сьодні з дівчиною побачила. "Сусідка", ага.

Любов? Яка любов, я тебе прошу.

Моя найбільша помилка в тому, що я прив*язуюся до людей і не вмію ставити крапку в будь-яких стосунках.

Але в цих стосунках ну просто вже напрошується така величезна жирна крапка. Думаю, скоро її все-таки поставлю. Бо це все реально вже в печінках сидить.

Сваритися кожної зими - це вже як традиція. Питання в тому, чи буде ця зима останньою.

#думки

— Знаете, что я всегда делаю, когда мне плохо?

— Пьете?

— Танцую!

Когда человеку семнадцать, он знает все. Если ему двадцать семь и он по-прежнему знает все - значит, ему все еще семнадцать.

Большинство молодых людей до смерти пугаются, если видят, что у женщины в голове есть хоть какие-нибудь мысли.

Первое, что узнаешь в жизни, - это то что ты дурак. Последнее, что узнаешь, - это что ты все тот же дурак

Доброта и ум — свойства старости. В двадцать лет женщине куда интересней быть бессердечной и легкомысленной.

Жизнь — это одиночество.

Любовь — это когда хочешь переживать с кем-то все четыре времени года. Когда хочешь бежать с кем-то от весенней грозы под усыпанную цветами сирень, а летом собирать ягоды и купаться в реке. Осенью вместе варить варенье и заклеивать окна от холода. Зимой — помогать пережить насморк и долгие вечера…

Це відчуття, коли ти жариш блінчікі, і тут на кухню приходить брат:"фу, вони такі чорні, я не буду їх їсти".

Зразу появляється бажання вбивати!

Я якось раптом зрозуміла, що моє життя не наповнене абсолютно ніякими яскравами подіями.

Кожен наступний день схожий на попередній.

І нема ніякої перспективи хоча б на щось хороше…

Людина, яка тебе добре знає, з трьох спроб вгадає, що ти сьогодні замовляла в кафе.

#дружба

Я хочу бути особливою для тебе.
Хочу, щоб якщо ми розійдемся(надіюсь все-таки не розійдемся), я була тою, про кого ти згадуватимеш все життя…

Так шо за 3 місяці навчання в мене в аудіозаписах стало набагто більше пісень, я додивлююся другий сезон OTH, поправилася на кіло, ділюся своїми думками на цьому сайті, бо блін навіть нема з ким вживу поговорити.

До чого я взагалі докотилася????
Пристреліть мене будь ласка, якщо так і надалі будуть проходити найкращі роки мого життя!

Самотність - це коли ти живеш в гуртожитку, але все, що ти робиш по вечорах, - це переписуєшся вк, з людьми, яких ти безмежно любиш, але які так далеко, слухаєш музику, дивишся серіали, читаєш книжки, їсиш і спиш.

#веселестудентськежиття

Я вже казала, шо ти - це граблі, на які я постійно наступаю?

Шо ж блять мені так подобається в тих граблях?

І шо це за тупа здатність мого характеру все пробачати людям, яких я люблю, і не вміти ставити крапки в стосунках?

Заїбали вже хлопці-мудаки!

Ідеальний вечір перетворився в якесь униніє.
Чергова сварка з Р. Задовбав вже сваритися на пустому місці.

"Між нами якась фігня". Новину відкрив. Якшо не заглиблюватися, то все було нормально. Ми досить нормально переписувалися до моменту "між нами якась фігня". І шо ж ти хочеш, щоб я з цим зробила? Може це ти знайдеш собі дівчину, перестанеш чіплятися до мене, надіятися на те, що я розійдуся з А, і ми будем разом? Може ти не будеш, як закохана дівчинка, створювати істерики через дрібниці? Ображати мене, не писати тиждень, а поті "Таня, вибач".Та до дупи мені твої вибачення! Думай, шо пишеш! Ти вже захарив всім цим! А так то все просто чудово

Рідко переглядаю "Огляд" на цьому сайті, але зараз нема чим зайнятися, тому вирішила подивитися. Наткнулася на пост:"Достал уже Майдан по всем каналам и новостям.Я блять вообще даже не поняла, с чего все это началось и нафига сейчас?Что вообще происходит и зачем?" Перша думка, яка виникла в голові - це "помри". Я націоналістка і мене просто жах як бісить така "свідома" молодь. Там на майдані діти, студенти, дорослі, пенсіонери стоять за наше, і безпосередньо твоє, світле майбутнє, шоб ми не підкорялися Росії, щоб ми позбавилися від дуже розумного керівництва, яке заведе нас в нікуди. Там б*ють безневинних людей, проливається кров. А ти - ТП, яка пише, шо її дістало те, що майдан по всім каналам показують. Хочеться взяти за патла і бити головою об стіл поки блін не дійде, шо до чого.

Я все сказала.

Сьогодні в мене просто ідеальний вечір: зробила чорний чай без цукру, включила інтрументальні версії пісень ОЕ і сіла читати Стівена Кінга "Керрі".

Снився Р… Не спілкуємося вже 3 день.Я сумую за ним, тут не поспориш…Але я завжди роблю перші кроки, коли ми сваримося. Та й не тільки з ним. Такий в мене характер: я часто обіжаюся, але швидко відходжу. Але на цей раз надам йому можливість зробити перший крок. Чи мені знову прийдеться 4 місяці чекати? Зима ж почалася.. Це як традиція прям - кожної зими ми сваримося і дофіга часу не спілкуємося.

Снилося, що ми лежали, говорили, він сказав приємну мені річ і я його поцілувала просто в губи, не в засос, нічого такого… Але, блін, шо за сон?

Наш і з Р "дружні" стосунки занадто тяжкі і заплутані. І вони ніколи не будуть суто дружніми. Мене це не влаштовує.
І взагалі, про яку дружбу я говорю? Нема ніякої дружби між хлопцем і дівчиною, між хлопцем і дівчиною, в яких були стосунки, між досі закоханим хлопцем і дівчиною…