Птицами

Сьогодні Великдень.Свято.Но не тут то било.В Снєжки як завжди настрій на спад, і лінь навіть підніматись з ліжка.Мама все таки змусила піти за стіл, ібо то традиція. Час плине надто повільно.Минуло лише 6 годин з моменту мого пробудження, а здається, що вічність. Ненавиджу сімейні свята ненавиджу

Вдома не була три тижні.Чекала цього дня, як свята.Нарешті я з рідними.Всі кажуть, що я змінилась, схудла навіть.Звичайно, майже місяць мене не бачити, то де ж я не змінюсь.Ну.Мене смачно нагодували:3І я відпочиваю)

Так давно люди не писала.Не вистачає часу навіть на нормальний відпочинок, не те щоб на блог.Пари-підготовка до модулів/семінарів-денний сон-книжки/конспекти-сон. Отакий ахуєнний в мене розклад.І так з дня-у-день.

Тиск:150/80.Високий, як для мене.Мама дала випити таблетку.Через годину вже 80/60.Занизький.Ну афігєть тепер.Абожнюю просто коли так кабласить не па дєцкі

:(