Мой СВЕТ

Ну йобаний ти в рот! Я знову стала тобі довіряти, а тут така хуйня вспливає.

ВСЕ! СМЕРТЬ ТОБІ! Я НЕ ДАМ ТОБІ ЖИТТЯ ДО ЗАКІНЧЕННЯ МОГО 11 КЛАСУ!

ЗДОХНИ ТВАРЬ! СЛАБЕЦЬКА ОЙ ПІЗДЄЦ ЯКА ЗЛА!!!

Ти мене зігрієш і я повинна іти з тобою?

Чесно? Вибач, виникло одне запитання, ти ідіот, хлопче?

Так, на каву я з тобою схожу, але не більше того. Якщо ти на щось розраховуєш, то можеш про це забутись вже і зараз! Я тебе розчарую. Як і в своєму відношенні до тебе, так і в тому плані, що ти ОГИДНИЙ МЕНІ!

Гидко, бридко і взагалі якось так фу!

Дініска, як добре, що ти передзвонив ;) Твій улюблений голос і цей дурнуватий сміх, як завжди піднімає мені настрій. Дякую тобі: * Чого я не дзвонила? Та часу не було, зайнята я. Нічого, сьогодні вже наговоримось досхочу. А точніше до того часу, поки я не заліпну і не піду спати.

Все, цьомкі бомкі, до зустрічі любі мої друзі ;)

Ваша Юля: 3

Здається, що то було так давно
Коли в руках тримаю цей альбом
Нам було абсолютно всеодно
Не маючи нічого мати всьо!

За гроші не купити тільки час
Він всіх нас методично поділив
Когось він опустив, когось підняв,
А є на кого взагалі забив.

Старі фотографії на стіл- розклади.
Дитячі історії смішні, розкажи
І справжнім друзям не забудь, подзвони
Бо добре чи зле з тобою завжди вони.

Дешеве пиво і сухе вино,
Робили нас щасливими людьми,
І ніби чудо польське радіо,
Нам відкривало той незнаний світ

Ми жили всі так ніби, то був сон
І можна бути вічно молодим,
А залишився тільки цей альбом,
А мрії розлетілися, як дим.

Ми грали примітивну музику,
Так чесно, що пробила би до сліз
Чекали, що прийде такий момент
Коли під ноги впаде цілий світ

Годинник вперто роки рахував,
І кожен так як міг так і зробив
І тільки у альбомі всі підряд
Ми будемо такими, як тоді

Ніби сплю.

Рівно через місяць мені 17!

І знову ці поцілунки в шию, які приємні до болю.
Я не знаю для чого це, але воно треба, віриш ти чи ні.
Якось все так дивно. Я шукаю падйоб. ДЕ ТУТ ПАДЙОБ СКАЖИ МЕНІ, БУДЬ ЛАСКА. Я хочу знати. Або ж, у мене параноя і ніякого падйоба не має. Не знаю я, як це сприймати. В серйоз чи в жарт, як завжди. Проте, ці поцілунки до болі у всьому тілі, потрібні. І ти це знаєш!!!

Якого собачого чорта я не можу зрозуміти, що робиться навколо. Чи то світ настільки їбанутий, чи то мої мізкі вже не витримують більше нічого. За один єдиний день до моєї голови потрапляє стільки інформації, що мені здається, через пару років моя голова просто лусне.

Правда.

Моє життя, здається, налагодилось. Але це тільки мені так здається. Можливо, я помиляюсь, але я знову стала щаслива. Давно не було того пучуття. Така собі легка ейфорія від якої так добре на душі. Точніше як і морально так і фізично.

Спокій? Чи є спокій? Та де там. Якби ж то. В мене є тільки те, що дало життя.

Не говоріть зі мною. БО ГОВОРИТИ ЗІ МНОЮ, ЦЕ САМОГО СЕБЕ НЕ ПОВАЖАТИ!!!

Ясно вам люди? Візьміть це до уваги.

Юля.

Чого мені одній так нещастить? ЯКОГО ХУЯ В МЕНЕ ШИШКА НА ПІВ ГОЛОВИ? Да тому, що ДЕКОМУ робити не було що, а тільки зривати з мене капішон.
ВДЯЧНА ТОБІ, КИЦЮ: 3

Невже ми з тобою полюбимо школу? Та, я сумніваюсь, що в цю суботу. Скоріш за все, в наступну. Всього навсього. Віриш ти чи ні, але ми з тобою ненормальні діти! ЗОВСІМ!