Пам"ятаю як колись, щоденно писала сюди або хоча б заходила. Зараз не має ні часу, ні бажання. Я сиділа і перечитувала усі пости написані мною, і плакала. Адже скільки всього вже пройшло, і це "скільки" я щоразу писала сюди. Як добре, що можна перечитати. Чесно кажучи, я й половини моментів не пам"ятала. А це ж моє життя. Невже доведеться знову почати вести блог? Не як колись, для когось, бо так робили всі, а прсото для себе.
Перечитайте і ви свої блогі, багато чого згадаєте. Можливо варто так робити, може і ні, вирішувати вам, а наразі, з поверненням мене ;)