Пройшло чотири роки після того, як я писала сюди востаннє. Багато чого змінилось, багато було зроблено і сказано. Чогось, коли я знайшла випадково листочок з паролем, в мене ледь не зупинилось серце. Чи то від страху, що коли я відкрию те посилання, спогади линуть хвилею, чи то від того, що знову почну щось писати. Але знаєте, взяла себе в руки і нічого не читала.
Спогади на те й є, щоб залишатись в минулому.
А зараз глянемо чи вистачить мене на довго. Чи після, знову пропаду на пару років..