Всетаки чогось, я інколи повертаюсь до цієї сторінки. Розумію, що ті люди які за мною стежили колись, вже давно нічого не пишуть, і їм, впринципі, стало це вже не цікавим. Але й справді… Інколи хочеться виплескати всі свої емоції, відвести душу і почистити думки.
Ну що ж, розпочну з того, що мої стосунки зійшли з місьця, і ми з'їхались. Чесно кажучи я очікувала гіршого, а точніше я думала, що все буде погано. Проте, ми нарешті дійшли оспромісів і живемо в своє задоволення. Проте є і мінуси. Я переїхала в місто, де абсолютно нікого не знаю. Формально, я там просто сама. Інколи так хочеться розплакатись від того, що нікуди піти. Але інколи для щастя і сімейного життя чимось треба жертвувати і тоді все налагодиться.