bitch

Та пішло воно все..!!! Ці всі дружні "привіти", посмішки в обличчя, а за спиною обсирання.. Звідки взялось стільки лицемірства в людей ? Куди поділась справжня дружба..Щоб не замінювали тебе на іншу подругу/дівчину/хлопця..Де ті, які можуть вислухати і підтримати тебе яка б не була ситуація?..Де ті, яким можна справді довіритись і знати, що крім вас, більше ніхто нічого не знатиме?..Де ті, які турбуються про тебе і яким дійсно важливо те, що в тебе на душі?…Таких немає…А якщо вони з*являться, то повірте не надовго..З часом в нього/неї знайдеться хтось кращий за вас, і підете ви зі своїми проблемами, думками й сподіваннями в велику чорну дірку під назвою срака..

Але ми всі там зустрінемось..тоді і згадається все що було і чого не вистачало..

замечательный день сегодня -

то ли чай пойти выпить,

то ли повеситься.

А.П.Чехов

За ці 10 днів осені в мене сталось більше подій ніж за 3 місяці літа..цікаво що буде далі: Р

— Наверняка она оставила своей кошке еды, когда уезжала.
- Тогда почему она кричит?
- Все кричат, когда их оставляют одних.

Разве ты не знал?

Кажуть, що цитати відповідають настрою. Хм..правду кажуть..Якось дивно складається літо, час є, можливості є, а нічого не хочеться. Нічого. Настрій дивний. Особливо сьогодні, весь час хочеться лить сльози. Без причини. Просто так. Знаю, що як почну то вже не перестану, і потім буде тільки гірше. Але так хочеться. Іноді треба давати волю своїм емоціям. Але так, щоб ніхто не бачив і не знав. Так буде тільки краще.

Запинатись на півслові,
ховати погляд у кишеню,
вкриватись багрянцем з голови до п’ят,
несміливими літерами починати нові рядки.

Спасибі.

За те, що на все заради мене готовий,
за те що одним займенником окреслюєш все життя,
за ніжний дотик до тіла міцної, мов гриф, руки.
за те, що ти мій, а я тільки твоя.

Кохатись у лимонному сяйві місяця,
що ледь визиратиме з-за гардин.

Спасибі.

За вірність, у якій півсвіту вміститься,
за все, що колись обіцяв,
за те що з мільйонів – такий один.

Прокидатись подумки поряд,
шаленіти від ревнощів, кидати з опалу важкі слова.
Долати гордість, сумніви, розпач від горя.
Спасибі, рідний, що дав мені серце.
Тільки з ним я – жива.

Від твоїх слів у мене душа,
наче тисячолітня руїна.
Південний вітер гойдає над нею чайок,
мов блакитно-сизу, наївну шаль.

Мені б пити мед з твоїх вуст,
засинати
щоночі на теплих від сонця долонях.
Натомість, в мені біль, наче віск, загус.
Наче я не живу…а відбуваюсь.
Відбуваюсь ніким
у одній з жіночих колоній.

Кажуть, любляче серце в темряві
сяйвом вказує шлях.
Тільки, поки я йшла,
ти його ненароком розбив, наче лампу.
Не лякайся, де б ти сьогодні не був –
Я дихаю, я живу… Щоправда, з уламком.

2 чи 3 тиждень збираємся поїхать десь отдохнуть нормально. Уже вроді все рішилось, шо їдем завтра, в пятницю..і домікі заказали уже. Але як завжди закон подлості: то робота в когось, то не пускають..а тут уже і погода стала подкачувать конкретно.. Так толком нічого і не знаєм, їдем чи не, будем завтра рішать і дивиться по погоді. Впринципі компанія така шо ми і в дощ і в град не пропадем, але їхать і не купаться, не позагарять, це тоже не ок..геть не ок.

Завтра в обід виїжать уже, а передають дощі з грозами..і якій це получіться отдих хрен його знає..печальтоска одна..

Ще мама достає із своїми зальотами, дітьми і прочім..знаю шо переживає але я не маленька уже.знаю і сама шо стоїть робить..

Еех аби получілось поїхать..аби получілось.

Уже скоро вересень..аж не віриться..літо пролітає як фанера над Парижем..і саме прискорбне шо нічого немає веселого, цікавого..дні біжать як вода..

А як багато в мене було планів на це літо, і як всі вони швидко зруйнувались з різних причин..завди так..червень був весь в здачі сесії..а липень..еех..липень/серпень все полетить в сраку..

Але уже з вересня я 2 курс) ) Це вже якось навіть звучить гордо..я витримала цей "пробний" курс))

Ще день народження в вересні, нарешті ці очікуванні 18 років..ооо..я чекаю не дочекаюсь..не сам факт дня народження, як подарунки ахаха..

какое это огромное счастье — любить и быть любимым.

А.П. Чехов

і я в цьому неабияк переконалась..адже краще пізно ніж ніколи..