bitch
то корю себя, то жалею, то мне много радости, то беды. я могу смеяться с петлей на шее, и умею плакать от ерунды
то корю себя, то жалею, то мне много радости, то беды. я могу смеяться с петлей на шее, и умею плакать от ерунды
Задумалась я про своє весілля..)) Особливо про першу шлюбну ніч.
Я хочу в першу шлюбну ніч тупо нажраться в ноль, як би це брутально і грубо не звучало)
Просто на самом весіллі ти маєш буть така вся хорошенька, вихована, багато не пить, родичів багато, батьки, всі все бачать, нащо потім щоб лишне говорили ?!
А от уже як весілля закінчилось всі розійшлись по домам, от тоді начінається жара. Хочеш ідете 2 з нареченим тусить десь, хочеш з друзьями на хату десь бухать, ну от шо хочеш роби але день весіля (ну і першу шлюбну ніч) нада отпразнувать як нада, шоб надовго запомнилось)))
Бо так як уже ви чоловік і дружина то поєбаться можна буде в любий момент, а от день весілля це всьотакі день весілля блеать.))
І фотографа можна нанять. Всьотакі там моментів ржачних буде мореее, морд п'яних і багато ще чого веселого. І круто просто сидіть потім ржать і вспоминать як було ахуєнно.))) )
Даже когда все плохо.
Людям не будет важно что с тобой.
Ненавиджу коли сняться ужаси. Це настікі печально, шо просто на 2 день аж засинать не хочеться. І ще в снах все таке реалістичне..ууухх.. ці всякі морди які тебе убивають чі ловлять і іздіваються. Я таке не люблю. От чого не сниться зомбі-апокаліпсис ? Це ж просто шик. Я б з радістю засинала шоб таке побачіть. Ти ганяєш по городу з друзьями і в тебе при собі over 9000 видів зброї, крошиш ціх зомбі повсюду, ну прям як в Left 4 dead, і з кожним днем все нові зомбі і нові приколи.
https://media.tumblr.com/tumblr_lsfh1zeNgL1qfl8us.gif
Оце заєбісь, оце я понімаю сни. Зомбі можна було б замінить ще Бібером. Але страшно, бо від такої кількості Бібера в снах, можна розпрощаться з своїм мозком. Хотя можна було б Бібера розбавить і засунуть Нікі Мінаж, Тіматі пристроїть, ну і ще багато такіх "любімчіків".
З сьогоднішнього дня, я дуже стала переживать за голубів в нашому жорстокому світі. Вони такі беззахисні. Мені їх шкода.
Вся справа в тому, що в мене на підвіконні зараз лежить дохлий голуб. Оце його маленьке темньо-сине тільце лежить мертве, а колись літало. Я незнаю, як він помер і чого саме біля мого вікна, але я так глянула на нього і мені стало його дуже шкода. І мені захотілось написать десь про нього, на память.
Мені дуже цікаво чого він помер. Може він проковтнув шось завелике ? Або в нього розірвалось серце від того що він побачів мого брата чі кота ? Хм, все може буть. Можна було б зробить йому розтин тіла і дізнаться все, але по-перше: я не медик, а по-друге: для такої тяжкої операції треба асистенти, а в мене вдома тількі кіт і придуркуватий брат, їм такі обов'язки не можна доручать, не надійно.
Да, і ще треба його спихнуть з мого підвіконня, бо мій кіт не байдуже на нього дивиться і я не хочу щоб він його з'їв. Жалко його спихать, але треба, бо він полежить ще так день, тиждень, місяць і почне розкладаться, смердіть (ну все як завжди) а такій запах зовсім не розами пахне.
Голуб ! Твій відбиток назавжди залишиться в мене на підвіконні (
P.S Засновано на реальних подіях
Самые популярные посты