I Shot Andy Warhol

Мені нравиться буть по жизні псіхом-одіночькой, главне з цим не переборщіть.

От мені завтра їхать в Луцьк, вчіть нормально методику, в мене нема де жить, на вулиці уєбанська погода, закінчілась нікатінка, хочу здохнуть, але я не пічялюсь, нє, бо я тікі шо глянула серію "Стєрвочьок" і я поняла, шо мої проблєми вобщє не проблєми.

Більше всього в жизні я боюсь того дня, коли мені не буде про шо говорить із своїми друзями, коли нас більше нічього не буде об"єднувать крім минулого, а такій день прийде обов"язково, я то знаю. це нормальне явище для людей, але не для каті. Бо мої друзя будуть думать в якому ресторані празнувать хрестини дітей, а я буду ждать вєчьні альбоми IAMX i plаcebo. Я б могла прожить всю жизнь, мабуть, так. Живу собі, слухаю музику, чітаю Паланіка, учусь на єбаном факультєті, дуру валяю. Мене устраює такій розклад, але саме кончяно, шо все міняється. А зміни це для мене фобія, я ненавіжу їх. Чим дальше, тим більше всього я ненавіжу, я так не хочу. Бо я маю всіх любить, але ж нє блять.

З кожним днем герпеси в людей збільшуються. ХАХАХА

хочу ксюху свою назад(

я тут карочє сьогодні ходила по ділам і поняла, шо осінь канкрєтна прийшла, а я не хочу осінь. от багатьох людей знаю, які люблять осінь, то я тих людей ненавіжу, бо вони своєю любовью прикликали той холод, дощ і кашу малашу на землі. лучше б всі любили жару

і кстаті мене ніколи не називали курапатачькай

От нравиться мені мій новий район, тут люди є, які нагадують моїх пацанів районих з Рівного. Півасік на футбол, бидло, бандіти і радуються новим трьом сусідкам.

я тут карочє поняла, шо завела б собі пацика просто раді того, шоб він мені таскав сумкі на автовокзал. отака я срана феміністка

Сьогодні знов треба збираться на Луцьк. Мене начінають знов утомлять постійні переєзди, але пока в мене нема постійного мєстажтєльства, то по-іншому ніяк, треба в Рівне їздить. А вобщє мені не хочіться туда, бо треба вчіться, а я якось не готовченко ще до наукі. А вобщє все харашо, прикіньте, даже жалуваться особо нема на шо, може через те, шо я дома просто і мені харашо. Ще тут я вспомнила як я люблю Енді Уорхола, а то геть останнім часом забила на нього. У нього муза Еді Седжвік, а він моя муза, мені нравиться жить його філософієй. Вона не тіпічьна, але разом з тим проста така. Треба знов якось перечітать її. А вобщє треба знов шось почінать чітать, а то я бидло якесь, ото тікі одну книжку за літо почітала і скорочено Бальзака. От за шо люблю вьюі, шо тут можна патякать багато і без толку, тут нема обмеженості символів.

хотіла подивиться концовку "парфюмера", а побачіла німі оргії

мені походу треба збавить трохі темпи у просмотрі серіала, бо мені почінає сниться як моя менша сестра толкає мені наркату

Бальзак писав хєрню, атвічяю

я тікі щас поняла, шо я неприкасаєма - не рухайте мене ніхто

я не хочу буть взрослой, хочу шоб мені було 10 років і моїм самим великім страхом була задача з математикі про картошку.