@invisiblemonsters
INVISIBLEMONSTERS
OFFLINE – 22.12.2020 17:23

I Shot Andy Warhol

Дата регистрации: 11 мая 2012 года

https://twitter.com/OccultKatya

а ще коли на економіці падає тиск, то кажеться, шо ти походу умираєш і смерть твоя буде кончяна, але після пари ти понімаєш, шо живий і смерть може колись буде нормальна

Якось К. думала, шо вона ахірєнна баба, але потім вона подивилась в дзеркало.

Якось К. думала, шо вона ерудована, але потім вона пішла в унівєр.

Якось К. думала, шо вона вміє няньчіть дітей, але потім її менша сестра зламала руку.

Якось К. думала, шо Юра її любить, але він просто Каплан.

Якось К. думала, шо буде хароша погода, але резко десь взялись хмари.

Карочє суть оповідання - не думайте багато.

От сьогодні, напрімєр, після розмови із одной знакомой, я поняла, шо я якійсь деградат чі шо? Чім дальше тим більше я чую від одноготків про те, шо вони вдосконалюються, розвиваються, шукають себе, вчать мови, збираються виїжать за кордон і т.д. А я от, напрімєр, не думаю про це. Я не розвиваюсь, а якшо і розвиваюсь, то зовсім по іншому. Просто, мабуть, я дивлюсь на речі реальними очіма. Це все дуже круто канєшно, шо молодьож так тянеться до знать і хуянь. Але блін, давайте ви будете спочатку реально вчіть мови тихенько, шоб про те ніхто не знав, а потім десь проявите свої знання. Або можете виїхать за кордон, прожить там пару років, влаштуваться, а потім казать про те, шо ти громадянин, напрімєр, тої самої забитої українцями Польщі. І вобщє, мова не про те іде, а про те, шо не біжи поперед батька в пекло. Людям, особінно молодим, так властиво видумувать всякі речі, одне діло, коли у тебе є гроші батьків або наслєдство дєдушкі і ти не про шо не думаєш, друге діло, коли вчішся в забитому РДГУ, ВНУ і т.д. і тебе тількі кормлять всякіми обіцянками. Може, проблема в мені, шо це я занадто все приземленно сприймаю, хоча, я люблю помічьтать про всяку хєрню тоже. Але просто нашо строїть розові замкі, а тим більше всім говорить про них? Я вобщє не люблю шось планувать і видумувать наперед, бо в кого кого, а от в мене все виходить навпакі і потім я себе караю за це. Карочє, малиє, подивіться на залупу, в якій ви живете і на своїй возможності, а потім розказуйте шось.

слухаю новий альбом плейсібо і він мені так нрвиться, і я тащюсь як сучька. хоть одна радость в жизні

Яку важну роль в жизні людини відіграє відчуття дому, свій куточок, я щас дома і це відчуття - це єдине, шо мене успокаює в даний момент.

Якшо я одного дня переживу всю ту хуйню, яка зараз робиться в моїй жизні, то я не знаю, шо зроблю. Шось явно дуже необичне

Давайте я щас проаналізую своє літо. І от, я щас така сижу з умним відом, думаю про шо ж то написать тут, і я понімаю, шо хароше літо було, да, хароше, на диво. Воно не було особо плідним, яркім і повним приключеніями. Нє, це літо було дуже спокійним, це літо відображення мене. Я проводила пріятно час із тими людьми, якіх люблю і з якіми мені цікаво, хіба це погано? Я віддихнула від того, шо мене мучяло напротязі року, я тепер менше думаю про біль і про все те погане, шо сталось в моєму житті, канєшно, я постійно про це згадую і це мене мучіть, все життя мене це буде мучіть, але вже не так. Це літо- це реабілітація для мене, це був 3ох місячний санаторій для мене, я стаю нормальной, мабуть. Мені здається я знайшле себе, я почінаю розуміть себе. Навіть, якшо мене окружающі люди не розуміють, мене це не волнує. Головне, шо я сама себе шарю, шарю шо я хочу. Отак от якось мені захотілось щас тут написать про це, в кінці літа. Ще 20 хвилин до початку осені і я як Наташа загадала бажання. Мені хочіться, шоб все було добре, може так нарешті і буде? Бо є люди, якіх я люблю і головне вони мене люблять і приймають такою, яка я є, їм не треба того, шоб я була іншой і притворялась. Дякую за те, для мене це дуже важно. Всьо піс енд лав.

Всьо Ксюха моя знов поїхала, кромі того, шо і так щас робиться брєд всюди, то ще й моя подружка лучша уїхала знов неясно куди і наскількі. Жизнь мене явно не взлюбила, їй так нравиться мені таку хуйню робить. Жизнь-бидло.

INVISIBLEMONSTERS

Самые популярные посты

44

Вакханалія

я живу отут напиваюся знову заглиблений в себе немов у єресь зустрівши чортів забувши єгову приходять вночі і стукають в двері засмаг...