i`m not scared
Персональный блог IMNOTSCAREDANYMORE — i`m not scared
Персональный блог IMNOTSCAREDANYMORE — i`m not scared
чогось згадую зараз..як ти цілував мене в машині.
точніше як ти не цілував.
і так обідно.
до сліз.
а я нав'язувалася.
фу. огидно.
огидно, що я така.
кажуть, що якщо не хочеш цілувать людину, значить ти не кохаєш її по-справжньому.
це так?
скажи мені, С.?
от мені це так подобається.
читать щось потипу "ти сама винна. надумала щось собі та й ображаєшся".
пффф.. то може ти, мудило, не будеш темнить? не будеш брехать? не будеш видалять свої переписки з вк і телефону? а?
як тобі така ідея, придурок?
не приховуй від мене нічого, не прикривайся якоюсь хуйньою, та й ніхто не буде нічого придумувать! від чого ідуть всі сварки? а від того, що хтось щось приховує. ну так і що ти хочеш? пффф
в такі моменти, я дууууже на тебе зла! хочеться тобі очі видряпать!
я розумію, що Лайтману в серіалі "обмани меня"..по ідеї дуже важко вживаться з людьми, так як і іншим з його команди, бо вони брехню..та і всі інші емоції викупають зразу ж. але з іншого боку..це може бути неабияким плюсом. не бреши коханій людині-та і буде все атлічно.
подобається сенс, мені часто так цього невистачає.
шриииифт *.*
ненавиджу такі сни. коли потім не можеш відійти від них декілька днів. присниться ж таке. ти і з нею. "бест френд" хах що ж це значить? це підсвідомий страх чи віщий сон? і знову твоя смс "хочу тебе". іди к чорту, знаєш.
добре, що в мене немає грошей тобі відписать. я й не хочу. це так принизливо таке читать, чи ти не розумієш? чи як?
Р. приїде на концерт. чи я рада? ОУ Є! по єдиній причині, що мені буде з ким потусить, хоча б нещасні 5 днів, бо я тут загинаюся одна. я так не можу.
звісно самотність це круто, але тоді, якщо в тебе є право вибору, бути тобі самотнім чи ні.
а ще я почала помічати, що дуже хамлю батькам. мені соромно за то, але якщо вони не розуміють, особливо мама як треба, то що мені зробить? як мені поступить? я вже і нормально говорила, і криком..ну як? чому я повинна робить те, що ти хочеш? де моє право голосу? я теж людина, у мене є своя думка! ода! уяви собі. сюрпрайз?
мене просто вибісило, що кофта, що футболка, коштували ТАК САМО як і в нас..навіть може й дешевше…це що була заоблачна ціна? а кеди? 600 грн були, а по скидкі 200. це ж халява. тим більше я такі давно хотіла. та фіг вже з одежою…а мармеладні ведмедики? 3 гривні. і то.. і я помічаю, що вона мене попрікає грошима, потипу, будуть в тебе гроші, будеш куплять. ну добре. оукєй. ладушки. восенив К. щось придумаю.
до концерту "ое" залишилося 3 дні. ніужелі?
я прям в очікуванні. афіші по всьому Ч. ехххх :)
і поки ти там гуляєш. незрозуміло з ким. незрозуміло де.
я тут сижу..і провіряю, коли ж ти з'явишся вк.
от так от.
в принципі, від тебе мені вже нічого непотрібно.
ти забив, я розумію. я рада за тебе.
" хочу тебе" - а от при таких твоїх повідомленнях відчуваю себе шлюхою, наче ти хочеш тіки моє тіло. і все. хоча.. так по ідеї і є.
бери користуйся, мені не жаль. я уже нічого не відчуваю.
nothing. i`m feel nothing.
тотально розбита.
і хочу спати і не хочу. не знаю. чи попить молока наніч? о.о
чому я не пишу на російській? тому що я боюся, що тоді мій блог перетвориться на купу незрозумілого тексту з помилками, так як я невпевнена в своїй орфографії з російської мови. тому, якщо ви розумієте мене, то я рада, а якщо не розумієте, то що ж поробиш.. i don`t care.
моє літо. воно просто неймовірно веселе. друзів у мене немає. всі залишилися в К. і то…які то друзі? так, знайомі. Тут, вдома, ніхто мене не чекає, бачить ніхто не хоче, я просто тупо просижую час за ноутом. допомагаю батькам.
безудержное веселье.
концерт "о.е" через 4 дні. з ким я туди піду? а я не знаю. круто. просто прекрасно.
я помічаю, що останнім часом я все більше віддаляюся від всіх, сама, а потім нию в блозі, що в мене нікого немає. буть одній це добре звісно, але так хочеться з кимось поговорить, походить по магазинах, поділиться секретами, поїсти піцу, пофоткаться, показиться під музику, побиться подушками, пофарбувать один одного, попрактикувать мейки, пообсуждать пацанів і дівчат, подивиться фільми в обнімку, поридать разом і посміяться. мені так потрібна подруга. яка була б найкраща тільки для мене.. а разом ми б гуляли в компаніях якихось. але щоб так дружили дуже-дуже. але такого ніколи не буде.
та я вже звикла. я вовк. у мене своя стая. пфф.. в якій один воїн - я.
і хлопця мені хочеться..хорошого, щоб кохав мене, щоб проводив час і мною, щоб ми слухали музику, цілувалися, обнімалися.. що там ще роблять закохані?
головне, щоб говорив зі мною і не зраджував. але такого теж не буде.
ВООБРАЖЕНИЕ.
я втомилася. я хочу спілкування.
привет, sendy, а точнее Диана, очень рада тебе: 3
правда прочитала твой блог, и поняла, что ты из Москвы, а я из Украины, и посты у меня в основном на украинском, но я буду счастлива, если ты найдешь здесь что то для себя.
хорошенькі такі *.*
я дивна. іноді мені хочеться одягать каблучки і платячка, а іноді так і тяне на кроси і футболки з причудливим малюнком. типічна тьолка! пфф
через от такі зайоби в мене в гардеробі незрозуміло що твориться.
жизнь ета боль.
от такі псимістичні думки.
єдине, що зараз би хотілося б, так це трошки себе потравити…але і цього немає. на жаль.
одного дня три роки тому я сказала, що кохаю тебе.
і з того часу нічого не змінилося.
одного разу в липні..чи серпні.
я не пам'ятаю місяць, дату чи як це трапилося.
да. я свиня.
але я пам'ятаю, як ми познайомилися. пам'ятаю, як вперше зустрілися, в чому ти був вдягнутий, як ти виглядав, що говорив. пам'ятаю, як вперше поцілувалися.
як посварилися. багато чого пам'ятаю такого, чого не запам'ятала ні зі своїм найпершим хлопцем, ні з ким іншим. я пам'ятаю всі сварки, всі твої слова, всі свої слова, вчинки, як мирилися.
короче..ще не ніч, а я про таке думаю.
цікаво чому..
мож через то що
" я теж нізким не зустрічаюсь, тільки гуляю) "
минуле треба відпускать, робить висновки і жить далі.
на то воно й минуле.
але пройшло три роки. три.
більше, ніж три роки від часу знайомства.
і трошки менше (ще 4 дні), як три роки від початку стосунків між нами.
і у відношенні до тебе нічого не змінилося. майже нічого.
скільки років треба, щоб все пройшло?
скільки ще днів, місяців чи років мені треба, щоб забуть тебе?
якщо "любовь живет три года", то хіба вона помре в мене через три дні?
швидше б уже. бо я більше цього не винесу.
Побачила тебе на якісь нещасні 5 хв. Розмова з двох слів. Нічого особливого. А я як дура сижу і либлюся. Ну от як так? Говорю про одне, а в голові геть інші думки. Нічого не змінилося. Ти все такий же хороший, такий же рідний, але явно не мій. І я все так же тебе кохаю. А шо ти..Навіть не дивився толком на мене. Хоча ти сказав, що я змінилася… та..що змінилася? Тошо п'ялилася на тебе як ідіотка..це не зміни. Я така ж.. така ж дурна.
-Чому ти не хоч мене нормально поцілувать? -Не знаю. Непривично. Та і не хочеться. -Чого? -Ти знаєш чого. Я тобі писав. Мені повторять ще раз?……(куча непотрібних слів) ……… -Пока, Маша. -Добре, пока.
І тут я дуже чітко зрозуміла, що це не чергове "пока". Це дійсно "пока", це як пока+бувай+гуд бай+адьйос. І так на всіх мовах планети. Тіки що без підтексту "до зустрічі". Холодне таке пока. Таке ж холодне як і ти сам. Краще не стало. Хотіть цілувать і тримать за руку людину, без взаємності, яка не хоче на тебе навіть глянуть, яке ж тут краще?
Ти не моя людина. Як можна вбить ці слова в голову, якщо ти не хочеш? Як себе змусить? І як звикнуть до цієї думки? Якщо що, доля нас ще зведе, але скільки чекать? Місяць? Рік? Два?
Я хочу думать про шось інше. Про поні і єдинорогів, але не про тебе. А не виходить.. а про шо думаєш ти?
новий блог.
таке враження, наче щось зміниться від цього. новий блог. пфф.. жалюгідні спроби почати нове життя. та навіть і не нове життя. почати писати все-все.
ніяких ссилок на вк, аск, чи старий блог, ніяких імен, чи власних назв. нічого.
ніхто зі знайомих не буде лізти в мою голову більше. ніхто.
амінь.
Самые популярные посты