Відкриваю свій 'чорний список' вк. І так дивно. Там всі знайомі. Колишній симпатяга хлопець, який цілував мене так пристрасно, а потім незрозуміло чому додав мене в чс. Колишня подруга, з якою я знайома ще з молодших класів школи, з якою ми проводили так багато часу разом, з якою пов'язано багато хороших моментів. Ще одна колишня подруга, яка зараз зустрічається з ним, спить з ним. І він, моє найбільше кохання, моя радість і моє горе, моя любов і моя ненависть, мої улюблені граблі, які крепко приклеїлися до ніг.

Дивлюся на всі ці обличчя, для яких закритий доступ до моєї сторінки, доступ до мого серця і відчуваю всередині таку всепоглинаючу пустоту, такий величезний і важкий камінь в моїх грудях. Сльози пекуче течуть по щоках і я нічого не можу зробить.

Всі ці люди, які щось значили для мене, які були частиною мене. Які похоронили мене ще живою. Для яких я порожнє місце. Для яких я ніщо. І, здається, ніколи не була чимось важливим.

Всі ці люди ніщо для мене, але я чомусь продовжую думати про них, продовжую любити. Отака я натура. Оплески моїй тупості.

Мені так подобається то, що ти кажеш постійно 'ти як завжди у виграші, у тебе все кльово, не то шо в мене, ти там розважаєшся'.

І от я, вся така кльова, сижу вдома сама, гулять не виходжу, бо друзів у мене немає, є знайомі, які далеко, пью вино з горла уже другий день, щоб хоч якось тебе забуть і заснуть швидше. Я така, дівчина у виграші, яка тупо обновляє сторінку вк і пише сопливі пости.

А ти, такий нещасний, кожен день зависаєш з друзями, веселишся, напиваєшся, цілуєшся і трахаєшся зі своєю дівчиною, у тебе буде своя квартира в К. і тобі пощастило з навчанням. І взагалі ти не паришся ні через що. Навіть через мене.

І ти ще смієш говорити, що мені краще, ніж тобі? Хотіла б я бути на твоєму місці. А ти, побув би на моєму, то закрив би свого рота. Я впевнена.

Чи хочу я щоб ти мені писав? Ахахахахаха. ТАК. От така я ідіотка. Вроді і не хочу, але постійно обновляю сторінку вк, від кожного повідомлення мурашки по шкірі. Думаю, що то ти, але то інші. Чортова звичка. Чортове кохання.

Ненавиджу себе.

пробачить секс, це одне.
а пробачить твою писанину і те, що ти запропонував їй зустрічаться.
я ніколи тобі не зможу довіриться.

ти помер для мене.
твої почуття були просто ніщо.
і я в цьому переконалася.

Существует, вероятно, обычная любовь — взаимное тяготение двух сердец, двух душ. Но существует, несомненно, и другая любовь, тягостная, жгучая, безжалостная — необоримое влечение двух несхожих людей, которые одновременно ненавидят и обожают друг друга.
Когда я смотрел на нее, мне в равной мере хотелось убить ее и поцеловать. Когда я смотрел на нее, я испытывал неодолимое желание заключить ее в объятия, прижать к себе и задушить. В ней самой, в ее взгляде было что-то коварное, неуловимое, возбуждавшее чувство ненависти. И, быть может, именно поэтому я так безумно любил ее.

«Ги де Мопассан. Рассказы»

та і ще сотні. це так, перші із списку.

чим далі, тим гірше. не зря той сон мені снився. віщий сон.
ви вдвох, а в мене камінці.

добре, що я дізналася все сьогодні. жаль, що не встигла толком все прочитать, але тих уривків мені достатньо. добре, що сьогодні, ане коли я би приїхала до тебе на квартиру, відкрилася тобі, довірилася..і тут такий от удар.
я навіть не злюся. мені не обідно. відчуття таке дивне. може все діло у цьому вині? пью вино залпом і закушую кавуном. весело. дуже весело. ще б сигаретку сюди.
у мене таке враження, що всередині нічого немає. все згоріло. дотла.
як же так? я нікого не зможу більше покохать. навіть не то що покохать, а довіриться. нікому. скільки раз мене всі зраджували. подруги. хлопець.
така собі одиночка. краще так, ніж в колі зрадників, які посміхаються тобі в обличчя, а за спиною он що…

я всеодно тобі відписую. ПО ЄБАЛУ МЕНІ ЗА ТАКЕ!! ДУРА! для чого? ну от для чого?

твої брехливі слова. як же мене це достало. твоє брехливе "Я ТЕБЕ КОХАЮ".
та ідіть ви НАХУЙ ВСІ з такими словечками. я не хочу більше чуть таке! НІКОЛИ! по крайній мірі не зараз.

сьогодні ти нап'єшся і будеш знову з нею. це так круто) хах.. просто ПРЕКРАСНО!!

я не хочу читать твої повідомлення. бачить тебе онлайн. ждать тебе онлайн! не хочу. мені так боляче зараз! так важко. у мене опускаються руки.
я просто так більше не можу.

please, stop this pain!

я любил в жизни дважды – я имею
ввиду, по-настоящему, - и оба раза был
убежден, что все это навеки и кончится
только с моей смертью; и оба раза это
кончилось, а я, как видишь, не умер.

• Герман Гессе.

от я і вдома.

а ти мороз. круто. майже дві доби від тебе ні слова.

оплески наївній Маші)) ура!

Ти можеш бути красунею з 3 розміром грудей, високого росту, мати параметри 90-60-90, довге волосся, ноги 'від вух', можеш мати солодкий характер, розмовляти правильною вимовою, мати добре серце, готувати смачнючі страви….але всеодно знайдеться той, хто любить коротке волосся і паршивий характер. Знайдеться той, для якого ти будеш ' не та'.

Тому чи є сенс старатися сподобатися всім? Подобайся сама собі, а потрібні люди тебе знайдуть. Може не зараз, а через рік чи два, але обов'язково знайдуть.

По крайній мірі в це потрібно вірити. ;)

Ура, нарешті завтра додому. Радість так радість, хоча я навіть не знаю, чого я так радію. Шо тут мені немає чим зайнятися, що там. Проте, є надія, що ми з ним зустрінемося, якщо він запропонує. Що дуже сумнівно.

Крім того, мені треба віднести книжки в бібліотеку і забрати венси із пошти. А ще сидітиму в магазині. Мммм.. може хоч грошей підзароблю до 23 числа. Але як? Стоять надворі і кричать всім, щоб заходили? Ппффф.. короче не знаю що це буде))

Ще вчора була у Львові.

Я давно вже чула-читала, що Львів сміливо можна назвати найкрасивішим містом України і закохалася в нього ще до того, як побачила на власні очі. І от вчора, мені випала нагода переконатися у всіх сказаних словах. Для того, щоб побачити весь Львів, дізнитися його історію, не вистачить не то що одного тижня, а й одного року. Цілий день блукаючи вулицями я зрозуміла, що мені все мало і мало, я би з радістю залишилася там назавжди. Ці чарівні вулиці, бруківка, обшарпані будиночки..і..запахи кави)) Я ходила по Львову з відкритим ротом, бо здавалося, що я потрапила зовсім в іншу епоху. Хоча машини і люди не давали мені забути, що я таки в 2013 році, і це все псувало..завжди вони ті люди не в тему. І машини…в такому старовинному місті треба ходити пішки. Хоча я була тільки в центрі, а за центром кажуть Львів такий як і інші міста. Нічим не виділяється. Сама я не знаю, тому нічого не казатиму. Вразило мене те, що на кожному будинку висить український прапор, та-та, навіть на звичайних будинках. От вони, патріоти! Багато людей у вишиванках. І багато-багато туристів. Стикалася і з поляками і з росіянами. І це було просто ШИКАРНО! У мене не вистачить словарного запасу, щоб описати наскільки мені сподобався Львів. Але у всякому разі, якщо вас приваблює давнина, якщо ви полюбляєте каву, хочете збагатити свої знання, ОБОВ'ЯЗКОВО їдьте у Львів! Не пошкодуєте!!

Та й хватить: 3