одного дня три роки тому я сказала, що кохаю тебе.
і з того часу нічого не змінилося.
одного разу в липні..чи серпні.
я не пам'ятаю місяць, дату чи як це трапилося.
да. я свиня.
але я пам'ятаю, як ми познайомилися. пам'ятаю, як вперше зустрілися, в чому ти був вдягнутий, як ти виглядав, що говорив. пам'ятаю, як вперше поцілувалися.
як посварилися. багато чого пам'ятаю такого, чого не запам'ятала ні зі своїм найпершим хлопцем, ні з ким іншим. я пам'ятаю всі сварки, всі твої слова, всі свої слова, вчинки, як мирилися.
короче..ще не ніч, а я про таке думаю.
цікаво чому..
мож через то що
" я теж нізким не зустрічаюсь, тільки гуляю) "
минуле треба відпускать, робить висновки і жить далі.
на то воно й минуле.
але пройшло три роки. три.
більше, ніж три роки від часу знайомства.
і трошки менше (ще 4 дні), як три роки від початку стосунків між нами.
і у відношенні до тебе нічого не змінилося. майже нічого.
скільки років треба, щоб все пройшло?
скільки ще днів, місяців чи років мені треба, щоб забуть тебе?
якщо "любовь живет три года", то хіба вона помре в мене через три дні?
швидше б уже. бо я більше цього не винесу.