чому я не пишу на російській? тому що я боюся, що тоді мій блог перетвориться на купу незрозумілого тексту з помилками, так як я невпевнена в своїй орфографії з російської мови. тому, якщо ви розумієте мене, то я рада, а якщо не розумієте, то що ж поробиш.. i don`t care.
моє літо. воно просто неймовірно веселе. друзів у мене немає. всі залишилися в К. і то…які то друзі? так, знайомі. Тут, вдома, ніхто мене не чекає, бачить ніхто не хоче, я просто тупо просижую час за ноутом. допомагаю батькам.
безудержное веселье.
концерт "о.е" через 4 дні. з ким я туди піду? а я не знаю. круто. просто прекрасно.
я помічаю, що останнім часом я все більше віддаляюся від всіх, сама, а потім нию в блозі, що в мене нікого немає. буть одній це добре звісно, але так хочеться з кимось поговорить, походить по магазинах, поділиться секретами, поїсти піцу, пофоткаться, показиться під музику, побиться подушками, пофарбувать один одного, попрактикувать мейки, пообсуждать пацанів і дівчат, подивиться фільми в обнімку, поридать разом і посміяться. мені так потрібна подруга. яка була б найкраща тільки для мене.. а разом ми б гуляли в компаніях якихось. але щоб так дружили дуже-дуже. але такого ніколи не буде.
та я вже звикла. я вовк. у мене своя стая. пфф.. в якій один воїн - я.
і хлопця мені хочеться..хорошого, щоб кохав мене, щоб проводив час і мною, щоб ми слухали музику, цілувалися, обнімалися.. що там ще роблять закохані?
головне, щоб говорив зі мною і не зраджував. але такого теж не буде.
ВООБРАЖЕНИЕ.
я втомилася. я хочу спілкування.