- 21 червня я зробила найбільшу помилку..одну з найбільших помилок. ну як сьогодні…вчора близько першої години ночі. я написала повідомлення не тій!
так-так, сам не тій.. це була дівчина. не то щоб я сильно жаліла..я таку відповідь і очікувала. але всеодно якось не по собі. одне заспокоює, це то що, я зробила все що могла, все що було в моїх силах. так, раніше я робила дурощі, ще й які..але я готова була щось змінить. але нікому це не потрібно. too late. - а ще, дуж круто розповідать щось батькам, а вони тебе перебивають і говорять за своє. і тут ти розумієш, що твої думки, це непотріб, в принципі як і ти сама.
вони звісно хочуть всього найкращого, але іноді хочеться відчути себе потрібним, хочеться, щоб тебе почули. але мабуть, знаєте, не в цьому житті. - ну і Р. приїхав додому. і все. пропав)
та й правильно) я мабуть так само швидко говорила по телефону, як додому приїжала. тепер воно ясно як було йому. і ще той концерт.. таке враження, що мені найбільше треба…а хоча…кому ж ще? хах
от такі псимістичні думки.
єдине, що зараз би хотілося б, так це трошки себе потравити…але і цього немає. на жаль.
