@wishes
WISHES
OFFLINE – 30.01.2024 13:07

Это просто Вьюи блог

Дата регистрации: 13 января 2013 года

Персональный блог WISHES — Это просто Вьюи блог

і не дай Господь вам почути в своєму житті фразу: " ви ніколи не зможете народити дитину"…

мені 21, я довела себе до 39 кг, а коли схаменулась, було пізно

ЛЮБІТЬ СЕБЕ ТАКИМИ ЯК ВИ Є
зовнішність не варта людського щастя…

вчора познайомилась з колишньою свого клишнього, ахахах, епічно і дивно звучить. Але ми подружились, вона навіть написала про мене вірш. Неперевершений вірш!

Ти не плачеш
Ти ж типу як сильна..

Хай болить, але ти підіймаєшся
І нехай зб'єш до крові коліна,
хтось побачиш, як ти посміхаєшся

Ти ніколи собі не дозволиш
Скласти руки, скотитись до краю…
- Хочеш правду?
А я таки плачу..
Але хай про це краще не знають..

ну а як жити, якщо душа пошматована на дрібненькі шматочки,
а рани не гояться, а вперто кровоточать спогадами
про те, як було добре,
про те, від чого сама свідомо відмовилась.

Emily: I can’t stop crying. I’m trying to stop thinking but it doesn’t work. I don’t expect stuff to happen, You can’t control it, you can’t control anything. So, I’m at this stupid open day and everyone’s snotty and rude. Then I see someone. I’ve never even spoken to her at Roundview. It didn’t seem to matter, because then everything got really fun. And by the time we were on our way home, we were telling secrets. I wanted to move my hand. I wanted to move it so much. And then she moved hers. I wish I told Naomi how easy it is for me to love someone. We’re all lonely, and all we want is for someone to, you know, pay attention. And tell us we’re beautiful. And cute. And say that they want to —

Naomi: I’m sorry! I’m so sorry!

Emily: You ruined it! You don’t want anyone to care! I could be dead in a second. Everything’s so fragile. Didn’t you realize that? We were special!

Naomi: I was scared.

Emily: You’re always scared. Naomi: Emily! Emily!

я зрозуміла у чому моя проблема

мені просто потрібей той, хто буде моєю опорою
той, кому я буду потрібна і худа, і повна
і ввечері, і вранці

хто любитеме і піклуватиметься про мене.

Булимия – ещё одна болезнь-трагедия.

В отличие от больных анорексией, люди, страдающие от булимии, ясно сознают, что поступают неправильно и очень об этом сожалеют, но к несчастью не могут ничего с собой поделать. Они гораздо чаще сами обращаются к врачу и лучше поддаются лечению. Правда, такие люди больше подвержены в силу особенностей психики к депрессиям, злоупотреблению алкоголем и наркотиками.

Куди податися, куди піти, щоб вже не було боляче?
Щоб не наробити більшої біди, скажи,
Скажи, куди ж мені втікти?!

Там сонце тепле є і небо голубе
Там посмішка в людей на лицях.
Здається, це мені чуже
На серці тихо, пусто на обличчі.

Знайди ж мене, спаси нарешті вже мене
Стомилась я так впевнено вмирати
Спаси мене, вкради мене
Ще б мить мені відвоювати.

Ти відведи мене туди, де небо голубе
і заново навчи мене радіти
Повірь, я так втомилась вже іти по лезвію ножа
Ще крок..і все. мені не жити…

05.09.13

А мне становится плохо,
Я с трудом могу открыть дверь.
Но, мама, я сильная, правда.
Не плачь и просто поверь.

А мне все хуже и хуже,
Я закрываю глаза,
И вижу свои идеалы.
Мечтам моим нет и конца.

Ну, почему ты, мамочка, плачешь?
Я ведь здесь, я рядом с тобой.
Но заберет меня скоро, мама.

Прости, что сделала больно,
Ты ведь знаешь, я не со зла.
А внутри у меня пусто, мама
здесь болит, но сбылась мечта.

Посмотри, как видно ключицы,
Не кричи, не надо врача!
Ты ведь знаешь, он не поможет.
Только деньги потратишь зря.

ну давай, давай, гребанный айболит
вылечи меня от булимии,
отучи блевать

знал бы ты, мой невидимый доктор, как все болит
как потом сваливаешься на кровать и ревешь,
и как в мыслях гудит опять,

вот бы время могло пойти вдруг назад,
и вспять такого бы не случилось.
запираю дверь на засов, волосы в хвост

я как было давно хорошо, ела, жила, дышала
а потом что-то вдруг сломалось и понеслось:
я сломалась.

мама, если бы ты это все слышала,
если б знала, как жжет мне каждый кусочек тела,
каждую кость и как хочется сдохнуть.
самую малость.

мама, если бы ты знала,
как мне хочется вылечиться
как мне хочется стать такой, как все
я живу в этом страшном небытие
каждый день - попытка разобраться в своей голове
но получается лишь калечиться и ходить по игле.

я устала, хочу кричать, устала уже умирать.

Ты прости меня, ладно, мам? Но я правда не голодна.
Не хочу я есть этот хлам, Это явно не для меня.

Ты прости, я уже ухожу,
Просто куча дел и проблем,
Я оставлю тебя одну,
Как вернусь, обещаю, поем.

Ты прости, но я так хочу спать,
Может завтра покушаю, мам.
А на утро опять врать
И бежать вместо кухни к весам.

Ты прости неродивую дочь,
Но все могут, а я не могу.
Я лишь только рыдаю всю ночь,
И с рассветом из дома бегу.

Не ругайся по пустякам,
Я хочу с тобой дольше побыть.
Я люблю тебя, правда, мам,
И надеюсь, что сможешь простить.

WISHES

Самые популярные посты

18

01.02.15

вчора познайомилась з колишньою свого клишнього, ахахах, епічно і дивно звучить. Але ми подружились, вона навіть написала про мене вірш. ...

16

це вбиває, дуже повільно

і не дай Господь вам почути в своєму житті фразу: " ви ніколи не зможете народити дитину"… мені 21, я довела себе до 39 кг, а коли...

16

ну а як жити, якщо душа пошматована на дрібненькі шматочки, а рани не гояться, а вперто кровоточать спогадами про те, як було добре, п...

15

И тебя.по секрету.жду.

15

Emily: I can’t stop crying. I’m trying to stop thinking but it doesn’t work. I don’t expect stuff to happen, You ...