seasidе

Стоїш босоніж обабіч перил,
не відчуваючи межі між весною та пеклом.
На видиху
робиш ковток, всмоктуючи вранішній смок
згори, кортить плакати, але душа затерпла.

Тремтиш, затиснувши в долонях слова:
-«Скажи, єдиний…Як міг ти?»
Перетворити усю цю ніжність в огидний шлак,
не
помічаючи, що гнів забився брудом під нігті.

І варто було б зупинитись,
та хто ж з нас зміг?
Це ж як вирвати з тиші звук,
розбитись на швидкості пляшкою
об заасфальтоване тіло чужих доріг.
Це ж…
дивитись тобі прямісінько ввічі
і не пам’ятати навіть як тебе звуть.
Це неминуче падіння, після чергового злету.
Що нам залишилось?
Недопита кола й черствий Біґ Мак.
Все високе кануло в лету…
Надлишок смаку вбиває смак.
-Леона

мені було приємно, що побачила вхідний дзвінок від тебе.
дякую за те, що поруч.
дякую, що турбуєшся.

захожу я значіть на кухню, сидить бабуля і шось там пише.
кажу їй:"дай їсти".а вона мені в атвєтку:"підеш зі мною в церкву тоді накормлю"я почала сміятись, а та мене з кухні випхала і сказала, що до завтра мене в кухню не пустить.

-_________________-
вот вам і паска і ковбаска.

Щастя – це коли заходиш до книгарні
і там не тільки твої думки на прилавку,
але й оточення радить іншим тебе читати.
Щастя – якщо жодне слово не звучить марно,
якщо воно тільки на краще змінює тишу.
Щастя – це коли все, що ти в горі й радості пишеш
для когось як сповідь, істина, Альма-матер.

Щастя – коли хтось солодко спить під серцем,
коли ти цілуєш крихітну ніжку
і кожен
перехожий у захваті скаже « як вона схожа на маму!»
Щастя – це коли поряд з тобою затишок й спокій
огортають
цю невимовну, одухотворену ніжність, наче пергамент.

Щастя – прокидатись «для» й «заради»,
куштувати на повні груди сироп з весняного неба.
Щастя – коли ніхто за життя тебе не покинув
й у найважчу мить не зрадив.
Коли у тобі є сенс, користь, потреба.
Щастя – це коли безсоння твоя єдина вада.

—Леона

ну чого ж кожного вечора мені хуйовооо?
ну чогооооооооооо?
: (

все так погано, що і змінювати не хочеться.

ВСЬО!
ХВАТИТЬ.
ФАТИТЬ.
ДОСИТЬ!

ніби і міру знаю, ніби і пити вмію.
але ж ні.
трупом буду.
залишаюсь в бабушкі на ніч, сказала батькам, що на сонці перегрілась.

вуахахахахаах