і знову їхати 615 км до того, з ким спокійно і тепло спати..
ніколи не думала, що стану такою..
готовою їздити по 1000км там і з повротем..
забагато крапок
сьогодні на роботі в мене запитали чи мене часом не покурвіло..
напевно мали рацію…
в кракові забагато руху.
я звикла до спокою в бялій..
саме слово бяла…
і вже усмішка на обличчі.
чесно, зараз саме той переломний момент в житті..коли береться валіза і скидаються всі потрібні і не потрібні речі до середини..коли в голові української мови залишилось 25%..20% з яких матюки і слова російськомовних пісень.
граматика на нулі..
того крапки і крапки…..
все важче і важче домовитися з людьми які мене оточують
я знаю, що проблема в мені, але зараз, на даний момент, в цей момент, мене це влаштовує..
мені комфортно з такою собою жити.
в 20років дойшло ж нарешті..
20років.
20.
за кілька днів знову побачу ті очі..і буду в тих теплих обіймах.
всім як то кажуть веселих свят..
в нас вже різдво :)