seasidе

Внутренняя жизнь сегодня играет для Раков особую роль и может стать важнее внешней канвы событий. Возможно, вас будут переполнять эмоции, надежды, размышления. Если вы изначально наделены интеллектуальным складом характера, то будете в любой ситуации стремиться к самообразованию. Также это прекрасное время для духовного роста, поисков личного наставника. В делах сердечных вы способны пойти на поводу у случая, ввязавшись в любовную авантюру и временно забыв о своей постоянной официальной привязанности.

(все в правду)

ну як завжди-______-

Хтось необачно зачепив її ліктем в метро,
шалик, наче повітряний змій,
полетів десь у натовп незнайомих людей.
Вона
озирнулась, «Хтось» зробив їй на зустріч крок,
промовляючи поглядом:
-Ви чекаєте змін?
-Кожен день.

Повітря від подиву, мов загусло,
було важко дихати, в скронях затерпли думки.
Ця мить – за межами здорового глузду,
навіть, якби можна було втекти…
Тоді куди і з ким?

Навпроти волоцюга сховав до капелюха останній акорд,
вечір нагадував блюз.
Крізь шкіру просочувались спокій і тиша.
Жаль,
що серце не білборд, на ньому фарбою не напишеш
«Я тебе л…»

—Леона

—________________________________-

усвідомлення, зрозумійте, приходить з часом.

і висновки, які робиш про людину при зустрічі, вони часом змінюються.
не пишеться мені пост про усвідомлення.
викласти це не можу.
це чи від температури, чи як..не дано зараз зрозуміти це.

розумію те, що все не стабільно в мене з тобою.
я перегоріла тобою..як свічка.
заміна людині пройшла успішно.
а усвідомлення прийшло щойно.

в думці цитати Леони, про крапки, коми та вічність.
якщо ж вже перегоріла я, то назавжди.

я не знаю, як змінити цю ситуацію.
але знаю те, що залишати все так, як є зараз-не можна!
буде не гірше..
буде катастрофа!

блядь, ну коли настане той момент коли всі захочуть виїхати з цього клятого міста на декілька годин?
КОЛИИИИИИИ?
СКІЛЬКИ ЙОГО ЩЕ ЧЕКАТИ?
БЛЯДЬБЛЯДЬБЛЯДЬ!

—_________________________-

В І Д В А Л И

ну, пішли ми з катьою в там там, скуплятися.
коли заходили в там там катя спитала, чи ми візьмем візочок, щоб покататись..ну я погодилась(дура).
хоча, хто знав, що все так буде…
суть в тому, що ми ледве не розвалили той там там з тим візочком.катя каталась, а я з кульочком по магазині бігала.
коли ми скупилися і вийшли на вулицю, я(дура) запропонувала каті, покатати мене в візочку.а вона погодилась.
ми катались, сміялись..але ж все, до пори до часу.
тут їхали ми по бруківці і оппа…вилітаєм на дорогу.
машини, люди..і ми з візочком.
катались, катались…докатались.
їдем по дорозі, машини стоять лише на стоянці, катя бере разгон…я дивлюся, стоїть аграмадний лексус, а біля нього каналізація..я кричу:"КАТЯЯЯ, КАНАЛІЗАЦІЯ"…а в відповідь"ЄС.ЄС.УРА!!!" і тут ми падаєм.
ми сміялись, як дурні.люди стояли шоковані.
ми ледве стали на ноги, коли дивимось…баєвиє раненія.

в каті збите лише колінце, а вот в мене вся права частина тіла побита, подерта і здерта.

хоча, адреналіну було, хоч відбавляй.
шкода лише те, що до випускного це все може не зажити.

хочаа, не були б це ми.

всім гарного завтра дня.
а ми на екскурсію^^

йшла так від бабушкі додому, від дому до бабушкі.
зато з шоколадкою:3
просто на ногах живого місця немає.
+мама все взуття забрала.все, що з зручного знайшла, були ці спасітельніуггі.
хоча, вже сусіди мене і на таку бачили :D

тільки сонце заходить за горизонт, мені щось робиться.
мені нудно.мені погано.мені ніяково.
день чудовий, ніч чудова.все чудово.
але коли я одна і коли я бачу цю темноту за вікном всі спогади душать.

воно ніколи нікуди не піде, те кляте минуле.