seasidе

я б приїхала, але панімаєш, в мене зно тут і все дела:(

забула ключі перед тренуванням вдома в мами, пішла на трен.за ключі щось і не подумала, бо вони завжди при мені.
з 16:30 до 18:00 була на трен.
ПАХАЛА, ЯК ДУРНА, ТАК ЩЕ Й ПІЗДЮЛЕЙ СХВАТИЛА.
на 19:00 в мене мала б бути історія на яку я так і не пішла.а як?
книжок-нуль.
онлі тапкі і кросівкии.

як добре, що в мене є Катюня, яка зробить мені комплекс жирних лях-.-
яка подивиться зі мною кліп Баскова і Повалій, який нарушив мою психіку коли мені було 7 чи 8 років.
яка просто є.

а зараз я дуже зла на бабушку, того я включаю OASIS на всю катушку і їм салатік з яблука і ківі:3

ніби сидиш навпроти мене.
відстань витягнутої руки.
в руках гітара, на столі кола.
так, як колись.
вже так не буде ніколи.

(•_&bull ;)
< ;)) /
/ \

(•_&bull ;)
\ ((>
/ \

принесла я додому нову книжку Карпи, мама оцінила ;)
за останній час в мене все дуже легко з мамою, але все складніше з папою.спочатку він робить конфлікти, а потім підкуплює мене.чорт!а я ведусь на всі його оці подаруночки.хіба він не розуміє, що мені це все не треба?мені треба папа, папа, а не слово.
суть в тому, що коли я сказала мамі за те, що мені залишилось 2 твори в хрестоматії дочитати, мама спитала єдине-:"коли ти читала Марка Леві останній раз?" я сиділа вибачте, ахуєвша.в мене дві його не прочитані книжки лежить в тумбочці, а я читаю якусь хрестоматію.
мені соромно казати, коли я останній раз читала Леві.
соромно.
мама досі чекає відповідь, а що мені їй сказати?:"маам, в вересні"?!
тема за Леві так і не змінна, мама каже, що без нього я змінилась

Порожня і тиха вечірня пристань,
тільки чорнильний метелик,
наляканий вітром, ніжно спорхнув з руки.
Цим спокоєм кортить вдавитись, кортить
від розпачу землю гризти…
Невже сум буває настільки гірким?

Серце поволі всихається між лещатами
гніву й байдужості.
Ти тільки поверни ключ – механізм
його вправно розчавить.
Читай мої жести, нехай спогади виїдає
почерк – кострубатий, надмірний, чалий.

Це ж не кінець, крихітко, це тільки його початок.
Люди чекають роками,
а тут вирішальна всього лиш мить.
Кажуть «переболить», проте, надто важко втрачати
того,
хто зараз без тебе щасливий…В чужих обіймах солодко спить.

—Леона

"мам, я просто не хочу псувати собі життя"-з цієї фрази почалася розмова про зміну планів на майбутнє.
я чогось думала, що мама скаже, щось типу:"відстань" або ж "думай сама"..але ж ні, маман почала шуткі шутити за "ківерці" які далеко не ті Ківерці, про які подумали всі.мама підтримала моє рішення, та ще й вона сказала:"нарешті ти шариш".
шутніца вона сьогодні в мене:3

що не робиться, те робиться на краще.