пішла в магазин, але не знала, що він працює до 22:00.поцілувала замок і пішла в інший.
калюжи, болото.ммм."люблю дощ".
словом, ділом, коли вже йшла додому, дойшла майже до лікарні, стою біля лавки і шукаю в сумці телефон, тут підходить до мене……наряд ментів.від фрази:"міліція міста луцька"в мене мову відняло.в голові крутилось"прадалженіє лєта 2012 слєдуєт".кажуть потім:"гражданочка, покажіть документи" я стою така в шоці, і думаю чи то зразу до папи дзвонити чи мовчати.стою просто, він мені ще раз за документи каже..я мовчу.він бере рацію і каже:"тут стоїть німа якась біля лікарні, забирати її?" в рації щось прошипіло..я повертаюсь і думаю зараз дьору дам.ага.а позаду мене ще два стоїть.вони мені знову за паспорт кажуть, я сказала, що я без документів.бо я йшла в магазин.
а вони мені почали рєчі талкати про комендантську годину і що коли будуть забирати в відділення, то ніхто не буде питати в магазин я ходила чи по кокс.
ахаххахахахахах.
я звісно все розумію, але ж блін, біля нас пройшло двоє п.яних десятикласників з моєї школи, а ті навіть не подивилися на них, а я стояла собі спокійно і до мене пристали.
бляяха, та скільки може мені так "фартити"?нууууу?
ціле минуле літо патерпали від ментів.
а зараз знову-сезон відкритий!

Я приходила у твій дім, наче в храм, коли всі з нього йшли.
Не боялась ні буревію, ані грози.
Не осуджувала, не здіймала галас.
Засинала поряд тоді, коли інші вже прокидались.
Зрада, наче огрядний смердючий грузин,
візьме твоє серце і зробить з нього шашлик,
найсмачніший у всьому Тбілісі.

І навіть, коли …
для чужих твій світ у гріховну яму впав, для мене у ній ти вознісся.
Совість не сватають і не дають за неї калим,
сотнею овець та шовком не повернути довіру.
Небо над Ріоні, як і твоя душа, безбарвно-сіре.

Казбек огортають хмари, за ними блискавки ріжуть ніч,
немов орда безголових фурій.
Я тримала долонями ці приречені на падіння вірші-скелі.
Хто ти,
воїн чи вовк у овечій шкурі?Врятуєш мене чи байдужістю вб’єш?
Десь за обрієм сходив чорнилом туман,
мов два пера пліч-о-пліч вітали світанок. Моє і Шота Руставелі.

—Леона

пр

в мене туса з посудом, миючим і мочалочкамии.
в нас в колонках Rihanna – Love Without Tragedy
сусіди не спатимуть ще довго.
мені ще пилисоситии ;)

WARZONE

Самые популярные посты

136

4

Останній пост в 2016 Зараз 2020 Я дуже довго не могла відважитись і зайти сюди знову За багато болі і смілих відчуттів /почуттів на показ...

60

War zone

Привіт, скільки років, добрий наш Вьюі! Дуже давно сюди не заглядала і думала, що мій блог тут мав назву seaside! Прекрасна, чудова асоц...

50

залишити все

і знову їхати 615 км до того, з ким спокійно і тепло спати.. ніколи не думала, що стану такою.. готовою їздити по 1000км там і з поврот...

50

а весна пришла с кучей новостей.

Як сказав Гоголь "твоё от тебя не уйдет", але ти завжди можеш вибрати іншу опцію і піти.

47

05:59

12 вагон 56 місце і о 11:59 я не сама ^^

45

встречайтесь так, чтобы пожениться

ця фраза зробила мій сьогоднішній день. почувши її в мене пробігло мульти-мільйон мурашок по тілу і я встала, щоб вийти на балкон, хотіл...