@utero
Подписаться
UTERO
OFFLINE – 02.10.2021 09:50
Polly
Дата регистрации: 12 января 2013 года
мрачный персонаж
UTERO
Сьгодні починається моя поторож. Одже, УКРАЇНА-ЧЕХІЯ-АВСТРІЯ-НІМЕЧЧИНА-УКРАЇНА. Признаки хвилювання дають про себе знати. Адже, я ще ніколи не бувала за межами України, чесно. Вже все зібрано, все продумано. А головне те, що буде при мені музика.
Я надіюсь, що все пройде без пригод (та хоча, це все таки я).
Надіюсь, ці весняні канікули відкладуться для мене, як невід'ємна частина чогось незабутнього та надзвичайного.
Бажаю собі удачі. <3
В мене є право на те щоб мені ніхто не писав,
а ще щоб до мене ніхто не говорив і не торкався,
я можу перетворитись на відлюдника.
Кожен день жити сірими буднями,
Мріяти про світле майбутнє.
З жалістю і викривленим лицем дивитись в дзеркало.
Але аж ніяк немаю права здатись, а ще більше
робити винними всіх навколо і втрачати себе саму.
В мене є великий вибір з цього приводу.
Весна 2013
зачем-то подворачиваю брюки следуя глупой моде
Ти пустив коріння у моє серце.І, напевно, вже ніколи невикоріниться та прихильність.
Ти дав світові свою любов у піснях. Здається вона ніколи не згасне.
Хоча твоє серце вже перестало битись ти залишив велику частину себе давши цьому світові трохи тепла.
ВЕЛИКОЛЕПНАЯ ЧЕТВЁРКА - интернет, сериалы, музыка, книги.
Я все частіше порівнював людей з дверима.
Знайомишся з ким-небудь і бачиш симпатичні дверцята з мідним номерком. Відкриваєш, а за нею крихітна кімната три на два. Поговорив з людиною п'ять хвилин і відчуваєш, як тісно в його товаристві, як нудно серед поличок з квітковими горщиками і плюшевих ведмедів. А буває навпаки - відкриєш обшарпані двері, а там всесвіт: комети, планети, чумацький шлях… Але таких мало. Зазвичай за дверима або коридор - вузький і довгий, або стіна. Скільки в неї не стукай - нічого крім глухо цегляної кладки не побачиш…
"Люди дахів". Л. Романова
Коли ти можеш бачити зруйноване діло цілого свого життя, І без слів взятися будувати його наново,
Або за одним ударом стратити виграні сотні партій
без жодного порушення і без одного зітхання,
Коли ти можеш бути коханцем, не шаліючи з любови,
коли ти можеш бути сильним, не перестаючи бути ніжним,
коли ти можеш любити всіх приятелів, як братів,
аж так, щоб ніхто з них не був усім для тебе,
коли ти вмієш розважати, спостерігати і пізнавати,
не стаючи ніколи скептиком або руйнівником,
мріяти, та не даючи своїй мрії стати твоїм паном,
коли ти потрапиш бути суворим, не впадаючи ніколи в лють,
коли ти вмієш бути відважним, а ніколи безрозсудним,
коли ти вмієш бути добрим, коли ти вмієш бути мудрим,
не будучи ні моралізатором, ні педантом,
якщо ти вмієш зберегти свою відвагу і не стратити голови,
коли всі інші довкола тратять її,
тоді князі, боги, щастя і перемога стануть навіки
твоїми вірними рабами.
Тоді ти станеш людиною
якщо ви збираєтеся стати менш значною особистістю, ніж дозволяють ваші здібності, я попереджаю, що ви будете глибоко нещасною людиною.
Заради мук і сухозлотних марень
Ти відцурався в цій самотині
Живого щастя.
Василь Стус.
В сети связок
В горле комом теснится крик,
Но настала пора,
И тут уж кричи, не кричи.
Лишь потом
Кто-то долго не сможет забыть,
Как, шатаясь, бойцы
Об траву вытирали мечи.
И как хлопало крыльями
Черное племя ворон,
Как смеялось небо,
А потом прикусило язык.
И дрожала рука
У того, кто остался жив,
И внезапно в вечность
Вдруг превратился миг.
И горел
Погребальным костром закат,
И волками смотрели
Звезды из облаков.
Как, раскинув руки,
Лежали ушедшие в ночь,
И как спали вповалку
Живые, не видя снов…
А "жизнь" - только слово,
Есть лишь любовь и есть смерть…
Эй! А кто будет петь,
Если все будут спать?
Смерть стоит того, чтобы жить,
А любовь стоит того, чтобы ждать…
В.Цой (с)