Відчуй

Гооу, рідні. Там вже трохі пусто. Заповняйте пустоту питаннями. Питайте тупо про все. Чекаю, муррр:3

А й правильно. Навіщо цінувати те, що в тебе є ? Ну нахєр. Краще на інших подивитися. Я ж блін в усьому не влаштовую. Я Ж НЕ ТАКА.

Так так, я помітила, дуже добре помітила, як все в мені до біса помінялося. Ну раз так - нехай буде так.

А мені взагалі пофіг. Раз я зі шкіри геть лізу, щоб змінюватися, щоб робитися краще - а це навіть нікому не треба, ну що ж, надалі я буду робити це тільки для СЕБЕ, а не плюс ще заради когось. Взагалі все стало повне гівно. Я б тут висказалась, але, мабуть, утримаюся.

Ах да, 3 годині ночі майже. А я вот не піду спати. Піду краще зроблю вправи, які мірнадружна просиділа ввечері за столом. Спорт - мой малиш. краще знімає стрес / нерозуміння / злість / нудьгу :)

!!!!!!

Новорічна ностальгія. Здається, потрібно завмирати, очікуючи нового дива, а ти сидиш і згадуєш, що було. Було багато, можливо, навіть надто… Та сміх і сльози душать одночасно в цей момент. Спогади не навчились полишати нас, а ми не вміємо від них позбуватись. Хочеться побачити, почути, пережити певні миті, хоч і усвідомлюєш, що не можна чи навіть не потрібно. Дорогі, рідні, "твої" люди. Так? А чи всі ті ж залишились? Чи, скоріш за все, певні з них просто пішли з часом і є нові, які чують від тебе теплі слова. Так, я не сперечаюсь, ти пам'ятатимеш всіх, хочеш того чи ні, але не повернеш. Є ймовірність, що колись обставини зведуть вас та чи буде ця зустріч все ж такою, як в тих моментах, що зараз сидиш і згадуєш? Відшукати б своїх людей. З якими гратимеш в життя в одному ритмі, на одному боці. З якими житимеш, а не існуватимеш. З якими робитимеш, а не хотітимеш. Відшукати і залишити назавжди. Шукайте. А відшукавши - бережіть…

)))

у кожного є своя людина, яка за тебе кожен раз хвилюється і турбується про тебе. напевно варто їй подякувати. така людина потрібна всім, вона до болю рідна, до душі зачіпає. адже частинка нашого життя належить їй.

Коли ти біля мене, моє море спокійне. В ньому раптом всі бурі заснули навік. Ти немов колискова, хоча я не дитина. Але хвилям так добре і добре мені. Коли камінь кидаєш, хоч ненавмисно. Моє море так плаче, бо дуже болить. Та я знаю - пробачу. Завжди пробачаю. Бо сердцем кохаю, тебе я завжди.

Дякую тобі за тебе. Ти найрідніша.