Shpilevska

Але мене це сьогодні вибило з себе ! От дійсно чуть не розплакалась. Як це так ? Я ж зі всіх сил намагаюсь добре вчитись. ну йомайо !

Але це класно, коли ти знаходиш людей-однодумців, коли співпадають погляди, думки, смаки. Таке відчуття, ніби ти знайшов маленьку частинку себе.

Я вже навіть не можу сказати стомлена я чи ні. Нема сил. А ще стільки справ. Знову майже безсонна ніч. О, Боже, як я не люблю школу !

Я ненавиджу людей. Я ненавиджу ранок. Я ненавиджу людей вранці. Я так собі помітила, що для мене прокинутись вранці - це дуже тяжкий труд. Здається, навіть лягаю рано, але все-одно не висипаюсь. Якщо так буде і надалі, то весь мій розпорядок зб'ється. Треба щось придумати.

Іноді ідеш ввечері по вулицях і помічаєш, що в тебе нема ніяких думок, почуттів, переживань. Нічого. Є тільки втома. Все.

Все, тепер ти мене бісиш, чуваче. Щасти !

Не вийде нічого.

Як іноді приємно просто відпочити. Відпочити від цілого світу, від дурних людей, які тебе ніколи не зрозуміють. Просто сісти і подумати про все. В такі моменти світ здається не таким вже і поганим.

Але я боюсь, що все це знову почнеться. Хоча вже абсолютно нічого не відчуваю. Аніскілечки. Але все ж страх повторної помилки є. Час пройшов, а він не минає і не минає..

Останнім часом помічаю за собою таку дивну штуку. Кожен день, я багато навчаюсь і дуже стомлююсь. Але мені хочеться ще більше і більше стомлюватись. Ще і ще. Мені не вистачає. Я хочу знати більше і більше. Хочу приходити додому абсолютно стомлена. ЩО ЗА ? Це якось дивно, справді

Понеділок. Ну от почались ці будні! ОХ, НЕНАВИДЖУ. яка я стомлена. жах

От бувають якісь такі неясні моменти, коли тобі нічого не хочеться. Просто пустота. Так, я намагаюсь заповнити цю пустоту якимись справами, бути постійно зайнятою, але все ж мені це не вдається. Так, вдень все добре, але ввечері я завжди починаю думати. Думати, думати, думати. Багато думок, дуже багато. Не знаю куди їх діти. безсонні ночі, думки, мрії - все змішується. Не ясно. нічого не ясно..

Останнім часом, я намагаюсь удосконалити себе. Намагаюсь багато читати, більше займатися на ф-но, вчити уроки. Так, я хочу бути ерудованою людиною, хочу чогось досягти в цьому житті. Так і буде!

І знову починається школа. І знову ні одної вільної хвилини. Ох, як ж я вже від цього стомилась. Коли канікули ? КАНІКУЛ МЕНІ !

А я хочу зими. Такої холодної-холодної. Хочу дитинство. Як же було добре. Зранку тебе будить мама теплим поцілунком. Встаєш, а так холодноо, шо жах. Мама тебе вдягає, кормить і ви разом ідете в садочок. Саме круте - це коли тато везе тебе на санках на великій швидкості, а потім різко повертає і ти падаєш. Пам'ятаю, він завжди з мене сміявся.На Новий Рік ти завжди чекаєш Діда Мороза. Носиш малееенькі рукавички, радієш від першого снігу, завжди падаєш на льоду, а мама чи тато тебе ловлять. Зараз таке вже не можливо, але як приємно згадувати.